АГІН
Агін Олександр Олексійович
Агін Олександр Олексійович (1817, село Петровське Псковської губернії — 1875, Качанівка, нині Чернігівська область) — графік і педагог, один із зачинателів реалістичної книжкової ілюстрації в Російській імперії, з 1853 року жив і працював в Україні.
Коротко
- Навчався в Петербурзькій академії мистецтв (1834–1839), з 1836 року — у класі Карла Брюллова, де товаришував із Тарасом Шевченком.
- Найвідоміша праця — 100 малюнків до поеми Миколи Гоголя «Мертві душі» (1846–1847).
- Ілюстрував оповідання Євгена Гребінки, твори Івана Тургенєва, Івана Панаєва, Старий Завіт.
- 1853 року переїхав до Києва, викладав у кадетському корпусі, останні 11 років був учителем малювання в родині Тарновських у Качанівці.
Гоголь не хотів бачити свою поему з ілюстраціями. Олександр Агін усе одно намалював до «Мертвих душ» сотню сцен і видав їх окремим альбомом. Ці аркуші стали класикою книжкової графіки XIX століття, а їхній автор доживав віку вчителем малювання в маєтку на Чернігівщині.
Походження і навчання
Агін народився 1817 року в селі Петровському Новоржевського повіту Псковської губернії. Він був позашлюбним сином місцевого поміщика-офіцера Єлагіна й кріпачки, тож отримав скорочене батькове прізвище. З 1827 року вчився в Псковській гімназії.
У 1834–1839 роках навчався в Петербурзькій академії мистецтв: спершу в Олексія Єгорова, з 1836 року — в класі Карла Брюллова. Там же навчався Тарас Шевченко, з яким Агін подружився. Академію закінчив зі званням учителя малювання.
Петербурзька графіка
Перші підписані малюнки з’явилися 1841 року. Від 1844 року Агін ілюстрував петербурзьку «Літературну газету» Андрія Краєвського, з 1846-го — альманах Миколи Некрасова «Петербурзька збірка». Він постійно співпрацював із гравером Євстахієм Бернардським, який переводив його малюнки на дерево.
| Рік | Робота |
|---|---|
| 1844 | ілюстрації до оповідань Євгена Гребінки «Ротмістр Хрущов», «Дивна перепілка», «Зла людина» |
| 1844–1845 | 83 малюнки до Старого Завіту; альбом «Старий Завіт у картинках» (1846) |
| 1845–1846 | малюнки до творів Івана Панаєва та поеми Івана Тургенєва «Поміщик» |
| 1846–1847 | 100 ілюстрацій до «Мертвих душ» Гоголя |
| 1849 | ескізи горельєфів із персонажами байок для пам’ятника Івану Крилову в Літньому саду (скульптор Петро Клодт) |
«Мертві душі»
Цикл до поеми Гоголя — головна робота художника. Частину аркушів (72) видали 1847 року, а повністю «Сто малюнків» — тільки 1892 року. Деякі джерела називають іншу кількість ілюстрацій, однак сучасні довідки наводять саме сто.
Українські роки
На початку 1850-х років Агін перебивався дрібними журнальними замовленнями, а 1853 року через цензурні переслідування переїхав до Києва. До 1864 року він викладав малювання в кадетському корпусі, працював також гримером і бутафором у театрі. Останні одинадцять років жив у Качанівці, маєтку Василя Тарновського, де навчав малювання. Там він і помер 1875 року.
Агін створив також альбом малюнків українського народного побуту, але той згорів під час пожежі. Портрети художника залишили Павло Федотов, Михайло Клодт і, ймовірно, Тарас Шевченко.
Запитання
Чому ілюстрації Агіна до «Мертвих душ» вийшли окремим альбомом?
Гоголь категорично не хотів, щоб його поему видавали з ілюстраціями. Тому малюнки Агіна, гравійовані на дереві Євстахієм Бернардським, друкували окремо: 72 аркуші — 1847 року, а повністю «Сто малюнків» вийшли лише 1892 року.
Як Агін пов’язаний з Тарасом Шевченком?
Вони разом навчалися в класі Карла Брюллова й дружили. У Національному музеї Тараса Шевченка в Києві зберігається портрет Агіна, автором якого вважають Шевченка.
Що Агін робив у Качанівці?
Останні одинадцять років життя він навчав малювання дітей Василя Тарновського в його маєтку Качанівка. Там художник і помер 1875 року.
Див. також
- Великосорочинський літературно-меморіальний музей М. В. Гоголя Заснований 1929 року в будинку лікаря Михайла Трохимовського, де народився Гоголь.
- Айвазовський Іван Костянтинович Народився й прожив більшу частину життя в кримській Феодосії.
- Розділ «Живопис, графіка» Усі статті підрозділу «Живопис, графіка».
Джерела
- Агін Олександр Олексійович — Вікіпедія (українська)
- Рижикова Л. Агін Олександр Олексійович // Шевченківська енциклопедія. — Київ, 2013. — Т. 1. — С. 121–122.
- Ковпаненко Н. Г. Агін Олександр Олексійович // Енциклопедія історії України. — Київ, 2003. — Т. 1. — С. 29.
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБАКЕЛІЯ Абакелія Тамара Григорівна (груз. თამარ აბაკელია; 1905, Хоні — 14 травня 1953, Тбілісі) — грузинська скульпторка, графікиня й театральна художниця, авторка пам’ятника Лесі Українці в Сурамі та ілюстрацій до українського видання «Витязя в тигровій шкурі».
- АДАМСОН ДЖОЙ Адамсон Джой (справжнє ім’я Фрідеріке Вікторія Гесснер, нім. Friederike Victoria Gessner; 20 січня 1910, Троппау, нині Опава, Чехія — 3 січня 1980, заповідник Шаба, Кенія) — натуралістка, художниця й письменниця, авторка книжки «Народжена вільною» про левицю Ельзу.
- АКАДЕМІЇ ХУДОЖНІ Академії художні, або академії мистецтв, — об’єднання провідних діячів образотворчого мистецтва й архітектури та вищі науково-творчі й навчальні заклади, що готують художників, скульпторів і архітекторів; перші виникли в Італії в другій половині XVI століття.
- АКАДЕМІЗМ Академізм (франц. académisme) — напрям в образотворчому мистецтві та архітектурі, що склався в художніх академіях XVI–XIX століть і вимагав наслідувати класичні зразки античності й Відродження за встановленими правилами; у переносному значенні — відірваність від живої практики.