АБУ САФА
Абу-Сафа
Абу-Сафа (араб. حقل أبو سعفة) — морське нафтове родовище в акваторії Перської затоки на кордоні Саудівської Аравії та Бахрейну, яке розробляє компанія Saudi Aramco, а продукцію ділять дві держави.
Коротко
- Відкрите 1963 року, видобуток триває з 1966 року.
- Нафта залягає у верхньоюрських вапняках на глибині близько 2 км.
- Після модернізації 2004 року потужність промислу сягнула 300 тисяч барелів на добу.
- Оцінки запасів різняться: від 561 млн т початкових видобувних запасів до 6,1 млрд барелів нафти в покладі.
Більшість великих нафтових родовищ Перської затоки належить одній державі. Абу-Сафа — виняток: поклад лежить під морським дном між Саудівською Аравією та Бахрейном, і його експлуатацію дві країни погодили між собою.
Розташування і відкриття
Родовище розташоване в саудівсько-бахрейнських водах Перської затоки, на південний схід від родовища Беррі. Його відкрили 1963 року, а 1966-го почали промисловий видобуток.
Геологія
Абу-Сафа пов’язане з брахіантикліналлю — витягнутою пологою складкою, у якій шари вигнуті догори. Розміри структури за різними даними становлять приблизно 10 × 19–20 км. Поклад пластовий, склепінчастий: нафта зібралася в найвищій частині складки.
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Продуктивні породи | вапняки верхньої юри |
| Глибина покладу | близько 2000 м |
| Тип колекторів | порові та порово-кавернозні |
| Початковий пластовий тиск | 22 МПа |
| Густина нафти | 876 кг/м³ |
| Вміст сірки | 2,6 % |
Нафта середньої густини й сірчиста, тобто потребує очищення від сполук сірки під час переробки.
Розробка
Видобуту нафту подають на саудівський берег, до центральної установки підготовки, спільної з родовищем Катіф. Довгий час частку Бахрейну переправляли до Дахрана, а звідти — бахрейнській нафтопереробній компанії BAPCO. До 1996 року Бахрейн видобував власні 37 тисяч барелів на добу й імпортував до 217 тисяч барелів саудівської нафти підводним трубопроводом до заводу на острові Сітра.
Сучасні споруди родовища — десять платформ, на кожній по шість свердловин, і п’ять допоміжних платформ. На модернізацію витратили 1,2 млрд доларів, і 2004 року промисел вийшов на потужність 300 тисяч барелів на добу. Попутний газ після модернізації початку 2000-х років подають на переробку трубопроводом Катіф — Беррі.
Запитання
Кому належить родовище Абу-Сафа?
Воно спільне для Саудівської Аравії та Бахрейну. Розробку веде саудівська Saudi Aramco. За англомовними джерелами, з 1996 року продукцію родовища передано Бахрейну, а нафту реалізують через саудівський порт Рас-Танура; опис того, як ділять доходи, у джерелах неоднозначний.
Чому оцінки запасів так різняться?
Українські гірничі довідники наводять початкові промислові, тобто видобувні, запаси — 561 млн т. Англомовні джерела називають 6,1 млрд барелів, що відповідає приблизно 830 млн т і, ймовірно, охоплює весь обсяг нафти в покладі. Ці величини обчислено за різними методиками.
Див. також
- Альбський вік і ярус Назву запропонував 1842 року Альсід д’Орбіньї за латинською назвою річки Об (Alba) у Франції.
- Абадан Лежить за 53 км від Перської затоки, біля самого кордону з Іраком.
- Розділ «Родовища» Усі статті підрозділу «Родовища».
Джерела
- Абу-Сафа — Вікіпедія (українська)
- Abu Safah field — Wikipedia (англійська)
- Гірничий енциклопедичний словник. Т. 3. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004.
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБАКАНСЬКЕ ЗАЛІЗОРУДНЕ РОДОВИЩЕ Абаканське залізорудне родовище — родовище магнетитових руд у Республіці Хакасія (Росія), у відрогах Західного Саяну, у верхній течії річки Абакан поблизу міста Абаза.
- АБКАЙК Абкайк (араб. بقيق) — велике нафтове родовище у Східній провінції Саудівської Аравії, що належить до нафтогазоносного басейну Перської затоки; поряд розташований найбільший у світі комплекс підготовки нафти Saudi Aramco.
- АГАДЖАРІ Агаджарі — велике газоконденсатно-нафтове родовище на південному заході Ірану, у провінції Хузестан, приблизно за 130 км від Абадана; належить до нафтогазоносного басейну Перської затоки.
- АГАФОНОВ Агафонов Валеріан Костянтинович (31 липня 1863 — 27 січня 1955) — геолог, ґрунтознавець і популяризатор природознавства, учень Василя Докучаєва, дослідник ґрунтів Полтавщини, згодом професор у Сімферополі та Парижі.