Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

АБАКЕЛІЯ

Абакелія Тамара Григорівна

Абакелія Тамара Григорівна (груз. თამარ აბაკელია; 1905, Хоні — 14 травня 1953, Тбілісі) — грузинська скульпторка, графікиня й театральна художниця, авторка пам’ятника Лесі Українці в Сурамі та ілюстрацій до українського видання «Витязя в тигровій шкурі».

Розділ: Скульптура Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Навчалася в Тбіліській академії мистецтв (1923–1929), з 1938 року викладала там.
  • Оформлювала вистави театрів Руставелі й Марджанішвілі, зокрема «Комуну в степах» Миколи Куліша (1930).
  • Проілюструвала поему Шота Руставелі в перекладі Миколи Бажана (1936–1937).
  • 1952 року в Сурамі відкрито її бронзовий пам’ятник Лесі Українці.

У грузинському Сурамі, де 1913 року померла Леся Українка, поруч із її будинком-музеєм стоїть бронзова постать поетеси. Її автором була Тамара Абакелія — скульпторка, яка однаково впевнено працювала з бронзою, акварельним папером і театральною сценою.

Життєпис

Тамара Абакелія народилася 1905 року в Хоні, в Імереті (тоді Кутаїська губернія Російської імперії). У 1923–1929 роках навчалася в Тбіліській академії мистецтв у Якова Ніколадзе, Миколи Канделакі, Євгена Лансере та Йосипа Шарлеманя й обрала скульптуру. Театрально-декораційного мистецтва вчилася в режисера Костянтина Марджанішвілі.

У 1932–1934 роках була художницею Кутаїського театру, з 1938 року викладала в Тбіліській академії мистецтв. Того ж 1938-го, за даними англомовних джерел, під час Великого терору розстріляли її батька, прокурора Грігола Абакелію, і дядька, лікаря-фтизіатра Іосеба Абакелію. Чоловіком художниці був письменник Карло Каладзе, сином — скульптор Гулда Каладзе. Померла Абакелія 1953 року, похована в пантеоні Дидубе.

Скульптура

Найбільша монументальна робота — бетонний фриз на будівлі грузинської філії Інституту марксизму-ленінізму в Тбілісі (1936–1937; нині там Конституційний суд Грузії). Воєнні роки дали серію станкових творів:

  • «Поранений воїн» (1942);
  • «Партизан» (1943);
  • композиція «Помстимось!» (1944, бронза, Національний музей мистецтв Грузії);
  • «Сім’я колгоспника» (1949).

Пам’ятник Лесі Українці в Сурамі відкрили 3 серпня 1952 року, неподалік будинку, де поетеса провела останні дні.

Графіка

Абакелія ілюструвала вірші Миколи Тихонова про Кахетію, поеми Важа Пшавели, вірменський епос «Давид Сасунський», «Давітіані» Давида Гурамішвілі. Для українського видання «Витязя в тигровій шкурі» Шота Руставелі в перекладі Миколи Бажана вона створила аркуші аквареллю, сангіною й тушшю (1936–1937). Станкова графіка присвячена праці й побуту: «Прачки» (1927), «Збір чаю» (1929), «Збір винограду» (1946).

Театр і кіно

Художниця оформлювала вистави в Кутаїсі, Єревані, Батумі й Тбілісі. У театрі Марджанішвілі це, зокрема, «Комуна в степах» Миколи Куліша (1930), у театрі Руставелі — «Хевісбері Гоча» за Олександром Казбегі (1945). Працювала й для кіно: фільми «Арсена» (1937), «Георгій Саакадзе» та «Давид Гурамішвілі».

Образ Абакелії залишив Микола Бажан у спогадах «Мужність і ніжність». Її ім’ям названо вулицю в Тбілісі.

Запитання

Чому пам’ятник Лесі Українці стоїть у Грузії?

Леся Українка кілька років жила в Грузії й померла в Сурамі 19 липня (1 серпня) 1913 року; нині там діє її будинок-музей. Бронзовий пам’ятник роботи Тамари Абакелії відкрили в Сурамі 3 серпня 1952 року.

Яка дата народження Абакелії правильна?

Українська Вікіпедія подає 19 серпня за старим стилем, тобто 1 вересня 1905 року за новим; англомовні джерела — просто 19 серпня 1905 року. У старому тексті словника стояла інша дата, яку сучасні довідки не підтверджують.

Див. також

Джерела

  1. Абакелія Тамара Григорівна — Вікіпедія (українська)
  2. Tamar Abakelia — Wikipedia (англійська)
  3. Сурамі — Вікіпедія (українська)
  4. Абакелія Тамара // Енциклопедія українознавства. Словникова частина. — Париж ; Нью-Йорк, 1955. — Кн. 2, т. 1. — С. 11.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику