Іхтіофтиріоз

Коротко

• У побуті хворобу називають «манкою» або хворобою білих цяток.
• Уражає майже всі види прісноводних риб — від карпа й форелі до акваріумних.
• Цикл паразита прямий, без проміжного хазяїна; при 25 °C він займає близько тижня, у холодній воді — до двох місяців.
• Ліки діють лише на вільноплавні стадії, тому лікування триває кілька циклів.

Ім’я збудника звучить майже поетично: латинське Ichthyophthirius multifiliis перекладають як «рибна воша з багатьма дітьми». Насправді це одноклітинна війчаста інфузорія, і саме «багато дітей» робить її небезпечною — одна клітина за добу дає сотні нащадків.

Збудник

Ichthyophthirius multifiliis — єдиний вид свого роду. Він здатен уражати майже всіх прісноводних риб, на відміну від багатьох паразитів, прив’язаних до одного хазяїна. Доросла клітина має овальну або кулясту форму, вкрита війками й сягає 0,5–1 мм; ядро в неї схоже на підкову.

У морській воді схожу хворобу спричиняє інша інфузорія, Cryptocaryon irritans, тож іхтіофтиріоз — проблема прісних водойм, ставкових господарств і акваріумів.

Цикл розвитку

Цикл прямий, без проміжного хазяїна, і складається з кількох стадій:

1. Трофонт живе в епідермісі шкіри, плавців або зябер, живиться клітинами хазяїна й росте. Саме він видний як біла цятка.
2. Дозрілий трофонт проривається назовні, опускається на дно, рослини чи скло й укривається драглистою оболонкою — це томонт у цисті.
3. У цисті клітина швидко ділиться й утворює до тисячі дочірніх томітів.
4. Томіти виходять у воду як рухливі теронти, яким треба протягом кількох годин або діб знайти рибу.

Тривалість циклу залежить від температури: близько тижня при 25 °C і до восьми тижнів при 5–6 °C.

Ознаки хвороби

На тілі й плавцях з’являються білі цятки до 1 мм, ніби рибу обсипали манною крупою. Риба треться об предмети, тримається біля поверхні, часто дихає. Сильне ураження зябер порушує дихання й водно-сольовий обмін, а через пошкоджену шкіру легко проникають бактерії та гриби. У тісних ставках і на рибних фермах загибель буває масовою.

Попередній діагноз ставлять за зовнішнім виглядом, підтверджують мікроскопією зіскрібків зі шкіри та зябер.

Лікування і профілактика

Препарати діють на теронти й томонти у воді, але не на трофонти під шкірою. Тому лікування повторюють кілька разів протягом повного циклу. В акваріумістиці використовують підвищення температури (якщо його витримують риби), кухонну сіль і спеціальні протипаразитарні засоби. У ставкових господарствах застосовують дозволені препарати, а також збільшують проточність, щоб вимивати вільноплавні стадії.

Для риби, що йде в їжу, перелік дозволених засобів обмежений ветеринарним законодавством. Тому головний захист — карантин нових риб, дезінфекція інвентарю та контроль щільності посадки.

Запитання

Чому білі цятки не зникають одразу після лікування?

Трофонти в шкірі захищені тканинами хазяїна, і препарати у воді їх не дістають. Лікування знищує інфузорій тоді, коли вони виходять у воду й шукають нову рибу. Тому курс розраховують на кілька повних циклів, а цятки сходять поступово.

Чи небезпечний іхтіофтиріоз для людини?

Ні. Ichthyophthirius multifiliis паразитує лише на рибах і не здатний жити в організмі людини чи теплокровних тварин.

Як не занести «манку» в акваріум або ставок?

Нових риб варто тримати на карантині близько двох тижнів в окремій ємності й не переливати воду з транспортувального пакета в основну систему. Паразит часто приходить саме з новими рибами або з водою, у якій їх привезли.

Див. також

• Іхтіоспоридіоз Збудник довго вважали грибом; молекулярні дослідження віднесли його до іхтіоспорей — одноклітинних організмів, близьких до спільних предків тварин і грибів.
• Епізоотія Тваринний відповідник епідемії серед людей.
• Розділ «Ветеринарія» Хвороби тварин, їхні збудники, профілактика й ветеринарна санітарія.

Джерела

1. Ихтиофтириоз — Википедия (російська)
2. Ichthyophthirius multifiliis — Wikipedia (англійська)
3. Wikidata: Q117394

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.