ІХТІОСПОРИДІОЗ
Іхтіоспоридіоз
Іхтіоспоридіоз, або іхтіофоноз, — інвазійна хвороба прісноводних і морських риб, яку спричиняє одноклітинний паразит Ichthyophonus hoferi (давня назва — Ichthyosporidium hoferi) і яка в старій літературі мала назву «п’яна хвороба лососевих».
Коротко
- Збудник довго вважали грибом; молекулярні дослідження віднесли його до іхтіоспорей — одноклітинних організмів, близьких до спільних предків тварин і грибів.
- Риба заражається, поїдаючи заражену рибу або її сирі рештки; в рибництві спалахи виникали після годування форелі сирим оселедцем.
- Паразит утворює вузлики у внутрішніх органах, м’язах, а за ураження нервової системи порушує координацію рухів.
- Для людини збудник не заразний.
Збудника цієї хвороби понад століття записували до грибів: у нього є хітинова оболонка, він утворює гіфоподібні вирости й товстостінні кулясті спори. Лише порівняння ДНК показало, що Ichthyophonus hoferi належить до іхтіоспорей — невеликої групи одноклітинних, які стоять біля самого кореня родоводу тварин.
Збудник і зараження
Паразита описали німецькі іхтіопатологи Плен і Мульзов 1911 року, а саму хворобу форелі вивчав іще Бруно Гофер, на честь якого названо вид. Коло хазяїв дуже широке, за оцінками дослідників — понад вісімдесят видів риб:
- лососеві — райдужна форель, чавича та інші тихоокеанські лососі;
- оселедцеві — атлантичний і тихоокеанський оселедці, серед яких траплялися масові загибелі в затоці Святого Лаврентія та затоці Мен;
- інші морські й прісноводні риби, а також окремі амфібії.
Риба заражається, коли з’їдає кулясті спори паразита разом із тканинами хворої риби. У шлунку спори проростають, проникають крізь стінку й розносяться кров’ю по організму. У рибних господарствах відомі спалахи серед форелі, яку годували сирим зараженим оселедцем.
Ознаки і перебіг
Хвороба буває гострою, з масовою загибеллю, або хронічною, коли риба погано росте й слабне. Типові прояви:
- потемніння шкіри, здуття черевця, витрішкуватість;
- дрібні білі вузлики в нирках, печінці, селезінці, серці й м’язах;
- збільшення нирок і скупчення рідини в черевній порожнині;
- за ураження мозку — порушення рівноваги й координації рухів.
Діагноз ставлять, знаходячи під мікроскопом у зрізах або мазках тканин характерні багатоядерні кулясті тільця.
Профілактика
Надійного лікування немає. Основний захід — не годувати риб сирою або недостатньо обробленою рибою, вилучати хворих особин і знезаражувати водойми та обладнання.
Запитання
Чи можна їсти рибу, уражену іхтіофонозом?
Збудник не інфікує людину, тож небезпеки для здоров’я він не становить. Проте м’ясо сильно ураженої риби втрачає якість: у ньому видно білуваті вузлики, тканини розм’якшуються, тому таку рибу зазвичай вибраковують.
Чому хворобу називали «п’яною»?
Коли паразит проникає в головний мозок і нервову тканину, риба втрачає рівновагу й плаває хаотично, ніби «напідпитку».
Див. також
- Іхтіофтиріоз У побуті хворобу називають «манкою» або хворобою білих цяток.
- Ензоотія Ветеринарний відповідник поняття «ендемія» в медицині людини.
- Епізоотія Тваринний відповідник епідемії серед людей.
- Розділ «Ветеринарія» Хвороби тварин, їхні збудники, профілактика й ветеринарна санітарія.
Джерела
- Ichthyophonus hoferi — Fish parasite database, Університет Токіо
- Ichthyophonus — Wikipedia (англійська)
- Ichthyophonus hoferi — Wikipedia (англійська)
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АПЕТИТ Апетит (лат. appetitus — прагнення, бажання) — приємне відчуття потреби в їжі й водночас фізіологічний механізм, що регулює надходження поживних речовин в організм.
- АСИМІЛЯЦІЯ Асиміляція (від латинського assimilatio — уподібнення, засвоєння) — загальна назва процесів, у яких щось чуже перетворюється на подібне до себе: речовини середовища — на тканини організму, звук — на сусідній звук, одна культура — на іншу.
- АСЦИДІЇ Асцидії (Ascidiacea, від грецького ἀσκίδιον — «мішечок») — клас морських хордових тварин підтипу покривників (оболонкових), які в дорослому стані ведуть прикріплений спосіб життя й фільтрують воду, а в личинковій стадії мають хорду й нервову трубку.
- БАГАТОЩЕТИНКОВІ ЧЕРВИ Багатощетинкові черви, або поліхети (Polychaeta), — клас кільчастих червів, переважно морських, у яких на кожному сегменті тіла є пара бічних виростів-параподій із пучками хітинових щетинок.