Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

ІХТІОСПОРИДІОЗ

Іхтіоспоридіоз

Іхтіоспоридіоз, або іхтіофоноз, — інвазійна хвороба прісноводних і морських риб, яку спричиняє одноклітинний паразит Ichthyophonus hoferi (давня назва — Ichthyosporidium hoferi) і яка в старій літературі мала назву «п’яна хвороба лососевих».

Розділ: Ветеринарія Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Збудник довго вважали грибом; молекулярні дослідження віднесли його до іхтіоспорей — одноклітинних організмів, близьких до спільних предків тварин і грибів.
  • Риба заражається, поїдаючи заражену рибу або її сирі рештки; в рибництві спалахи виникали після годування форелі сирим оселедцем.
  • Паразит утворює вузлики у внутрішніх органах, м’язах, а за ураження нервової системи порушує координацію рухів.
  • Для людини збудник не заразний.

Збудника цієї хвороби понад століття записували до грибів: у нього є хітинова оболонка, він утворює гіфоподібні вирости й товстостінні кулясті спори. Лише порівняння ДНК показало, що Ichthyophonus hoferi належить до іхтіоспорей — невеликої групи одноклітинних, які стоять біля самого кореня родоводу тварин.

Збудник і зараження

Паразита описали німецькі іхтіопатологи Плен і Мульзов 1911 року, а саму хворобу форелі вивчав іще Бруно Гофер, на честь якого названо вид. Коло хазяїв дуже широке, за оцінками дослідників — понад вісімдесят видів риб:

  • лососеві — райдужна форель, чавича та інші тихоокеанські лососі;
  • оселедцеві — атлантичний і тихоокеанський оселедці, серед яких траплялися масові загибелі в затоці Святого Лаврентія та затоці Мен;
  • інші морські й прісноводні риби, а також окремі амфібії.

Риба заражається, коли з’їдає кулясті спори паразита разом із тканинами хворої риби. У шлунку спори проростають, проникають крізь стінку й розносяться кров’ю по організму. У рибних господарствах відомі спалахи серед форелі, яку годували сирим зараженим оселедцем.

Ознаки і перебіг

Хвороба буває гострою, з масовою загибеллю, або хронічною, коли риба погано росте й слабне. Типові прояви:

  • потемніння шкіри, здуття черевця, витрішкуватість;
  • дрібні білі вузлики в нирках, печінці, селезінці, серці й м’язах;
  • збільшення нирок і скупчення рідини в черевній порожнині;
  • за ураження мозку — порушення рівноваги й координації рухів.

Діагноз ставлять, знаходячи під мікроскопом у зрізах або мазках тканин характерні багатоядерні кулясті тільця.

Профілактика

Надійного лікування немає. Основний захід — не годувати риб сирою або недостатньо обробленою рибою, вилучати хворих особин і знезаражувати водойми та обладнання.

Запитання

Чи можна їсти рибу, уражену іхтіофонозом?

Збудник не інфікує людину, тож небезпеки для здоров’я він не становить. Проте м’ясо сильно ураженої риби втрачає якість: у ньому видно білуваті вузлики, тканини розм’якшуються, тому таку рибу зазвичай вибраковують.

Чому хворобу називали «п’яною»?

Коли паразит проникає в головний мозок і нервову тканину, риба втрачає рівновагу й плаває хаотично, ніби «напідпитку».

Див. також

  • Іхтіофтиріоз У побуті хворобу називають «манкою» або хворобою білих цяток.
  • Ензоотія Ветеринарний відповідник поняття «ендемія» в медицині людини.
  • Епізоотія Тваринний відповідник епідемії серед людей.
  • Розділ «Ветеринарія» Хвороби тварин, їхні збудники, профілактика й ветеринарна санітарія.

Джерела

  1. Ichthyophonus hoferi — Fish parasite database, Університет Токіо
  2. Ichthyophonus — Wikipedia (англійська)
  3. Ichthyophonus hoferi — Wikipedia (англійська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику