Масове дійство

Коротко

• Його грають на площах, вулицях, стадіонах, у парках і на набережних, а не в театральній залі.
• Поєднує драматичні епізоди, музику, хорові й танцювальні номери, ходи, світлові та піротехнічні ефекти.
• Попередники жанру — античні свята, середньовічні містерії, свята Французької революції.
• Одне з наймасштабніших масових дійств XX століття — «Взяття Зимового палацу» в Петрограді 1920 року: за різними даними, від 2,5 до 8 тисяч учасників.

7 листопада 1920 року на Палацовій площі в Петрограді зібралися десятки тисяч людей. На двох помостах, «червоному» й «білому», розігрувалися події трирічної давнини, а фінальна атака на Зимовий палац відбувалася вже на справжньому місці подій. Так виглядало масове дійство в його найрадикальнішому варіанті — спроба відтворити історію силами самого міста.

Попередники

Видовища просто неба за участю великої кількості людей мають давню історію:

• античність — грецькі Діонісії з ходами й хорами, римські тріумфи полководців;
• середньовіччя — містерії на біблійні сюжети, які розігрували на міських площах цілими цехами ремісників, інколи кілька днів поспіль;
• Французька революція — Свято Федерації на Марсовому полі 14 липня 1790 року та Свято Верховної Істоти 1794 року, оформлене художником Жаком-Луї Давидом.

Дійства революційної доби

Після 1917 року масові дійства стали інструментом нової влади: вони мали зробити революцію зрозумілою і пережитою кожним учасником. 1920 року в Петрограді поставили «Містерію звільненої праці», а до третьої річниці Жовтня — «Взяття Зимового палацу». Головним режисером останнього був Микола Євреїнов, а участь у дійстві взяли червоноармійці, моряки, актори, студенти й робітники — за різними оцінками, від 2,5 до 8 тисяч осіб; дивилися виставу близько 100 тисяч глядачів. Фотографії вистави згодом друкували як «документальні» знімки штурму 1917 року, хоча справжні події відбувалися вночі й були значно менш ефектними.

Дух масового дійства проникав і на театральну сцену: режисери розгортали класичні п’єси в широкі народні сцени, як це зробив Коте Марджанішвілі з «Фуенте Овехуною» в Києві 1919 року.

Будова дійства

Сценарій масового дійства зазвичай поєднує кілька шарів:

1. Сюжетну основу — історичну подію, легенду чи образ свята.
2. Епізоди, у яких діють актори, хори, танцювальні колективи, військові, спортсмени.
3. Видовищні засоби — світло, звук, піротехніку, проєкції, водні й повітряні ефекти.
4. Залучення глядачів — спільний спів, ходу, участь у фіналі.

Найважливіше в постановці — простір: режисер «розставляє» події на площі чи стадіоні так, щоб їх бачила велика аудиторія.

Сучасні форми

Нині масовими дійствами є церемонії відкриття Олімпійських ігор і великих фестивалів, свята міст і державні урочистості, історичні реконструкції битв, обрядові свята на кшталт Купала чи Масниці у фестивальному форматі. В Україні такі дійства стали частиною Днів міст, фольклорних фестивалів і пам’ятних заходів.

Запитання

Чим масове дійство відрізняється від концерту чи параду?

Концерт складається з окремих номерів, парад — із демонстрації колон. Масове дійство має сценарій і сюжет: воно розповідає історію чи розгортає образ свята, а виконавці — професійні актори, аматорські колективи, військові, спортсмени — грають ролі в єдиній постановці. Глядачів часто залучають до дії: вони співають, рухаються разом із ходою, стають частиною картини.

Хто ставить масові дійства?

Над ними працює режисер масових свят зі сценаристом, хореографами, хормейстерами, звукорежисерами й художниками світла. У закладах вищої освіти культури та мистецтв таких фахівців готують окремо, бо робота з тисячами учасників на відкритому майданчику вимагає інших навичок, ніж сценічна режисура.

Див. також

• Масниця Дата рухома: тиждень перед Великим постом, тобто за сім тижнів до Великодня, — зазвичай кінець лютого або початок березня.
• Колядки Назва пов’язана з латинським calendae — першим днем місяця, через свято Коляди.
• Марджанішвілі Коте (Костянтин Олександрович) Почав як актор провінційних труп Російської імперії, 1910–1913 років працював режисером Московського художнього театру.
• Розділ «Традиції» Звичаї, обряди й свята.

Джерела

1. Taking of the Winter Palace Re-enacted — Seventeen Moments in Soviet History
2. The Storming of the Winter Palace — Wikipedia (англійська)
3. Revolutionary Mass Festivals — Wikipedia (англійська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.