Коралі

Коротко

• Кількість разків коливалася від одного до понад двадцяти; багате намисто з 20–25 разків із великих намистин свідчило про достаток родини.
• Справжні коралі в народі звали «добрим», «щирим» або «мудрим» намистом.
• Між коралями нанизували дукачі — срібні чи золоті монети з вушком, а також срібні намистини й хрестики.
• Намисто вважали і прикрасою, і оберегом здоров’я та краси.

На старих світлинах з Полтавщини чи Поділля дівчата в святковому вбранні мають на шиї цілий комір із червоних намистин — по пів десятка, а то й понад двадцять разків. Така кількість не була даниною моді: разки коралів збирали роками, передавали від матері до доньки, і з першого погляду на намисто сусіди знали, наскільки заможна родина.

Матеріал і форма

Коралі виготовляли зі скелетів колоніальних коралових поліпів, насамперед червоного благородного корала, що росте в теплих водах Середземного моря. Для українського покупця це завжди був привізний, дорогий товар. Колір цінувався від блідо-рожевого до темно-вишневого.

Намистини мали різну форму:

• барильця й овали — великі, найдорожчі;
• циліндрики — дрібніші, нарізані з тонких гілочок, з них складали дешевше «колюче» намисто.

Кожна нитка намиста зветься разок. Разки різної довжини носили разом, тож намисто лягало на груди кількома ярусами.

Дукачі та інші доповнення

Найбагатше намисто доповнювали підвісками. Дукач — монета чи медальйон із напаяним вушком — займав центр, нижче за ним часто висів хрестик. На Лівобережжі між коралями нанизували срібні намистини — рифи, а дукач прикрашали бантом з емаллю чи камінцями. У Карпатах і на Буковині до коралів додавали низки монет, а на заході України срібні монети інколи замінювали металевими або емальованими іконками.

За звичаєм, хресний батько міг подарувати хрещениці дукач, і вона берегла його все життя, вдягаючи на свята.

Звичаї та символіка

Народні вірування приписували намисту захисну силу: воно нібито оберігало від застуди та хвороб, а розірвана нитка віщувала біду. Найбільше разків носили дівчата на виданні та молоді жінки. З віком намисто ставало скромнішим: жінки старшого віку носили менше разків і темніших кольорів.

Сучасність

Сьогодні коралі — популярна частина образу у вишиванці та один із символів українського вбрання. Природні колонії червоного корала через вилов і потепління моря скорочуються, тож його вилов у Середземномор’ї регулюють. Тому в продажу багато намиста з фарбованого білого корала, скла, кераміки й пластику.

Запитання

Як відрізнити справжні коралі від підробки?

Натуральний корал помітно важчий за пластик, холодний на дотик, а колір у нього рідко буває ідеально рівним. Проте фарбований білий корал чи якісну імітацію на око відрізнити важко, тому для дорогого намиста найнадійніше — геммологічна експертиза.

Що таке дукач?

Дукач — велика монета або медальйон із вушком, яку носили на намисті як підвіску. Назва походить від дукату. На Лівобережжі дукачі часто мали бант, прикрашений емаллю чи камінцями; на Буковині срібну монету на намисті називали салбою.

З яких коралів робили українське намисто?

Здебільшого з червоного благородного корала — скелетів колоніальних поліпів, що ростуть у Середземному морі. В Україну коралі завжди були привізним товаром, тож коштували дорого; дешевші разки складалися з дрібних нарізаних циліндриків.

Див. також

• Камзол З’явився у Франції в середині XVII століття як частина нового чоловічого костюма.
• Колядки Назва пов’язана з латинським calendae — першим днем місяця, через свято Коляди.
• Розділ «Традиції» Звичаї, обряди й свята.
• Розділ «Етнологія» Народи й нації, їхні звичаї та побут, етнографи та їхні праці.

Джерела

1. Коралі — Вікіпедія (українська)
2. Матейко К. Український народний одяг: етнографічний словник. — Київ: Наукова думка, 1996.
3. Українська минувшина: ілюстрований етнографічний довідник. — Київ: Либідь, 1993.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.