Географічні терміни

Азональність (від грецького заперечного префікса а- і ζώνη — пояс) — поширення природних явищ і ландшафтів поза зв’язком із широтною зональністю, тобто під впливом рельєфу, гірських порід, розподілу суходолу й моря, а не клімату певної широти.

Баранячі лоби (франц. roches moutonnées) — скельні виступи корінних порід, обточені льодовиком: схил, звернений назустріч рухові льоду, пологий і відшліфований, протилежний — крутий і нерівний.

Бархани (з тюркських мов, казах. барқан) — рухливі піщані горби серпоподібної форми, насипані вітром на рівній поверхні й не закріплені рослинністю; опуклий пологий схил звернений до вітру, а гострі «роги» витягнуті за вітром.

Вітер — рух повітря відносно земної поверхні, переважно горизонтальний, що виникає через нерівномірний розподіл атмосферного тиску; характеризується напрямом (звідки дме) і швидкістю.