Маатаї Вангарі Мута

Коротко

• Перша жінка у Східній і Центральній Африці, яка здобула ступінь доктора філософії (1971, Університет Найробі).
• 1977 року заснувала рух «Зелений пояс», учасниці якого висадили в Кенії десятки мільйонів дерев.
• Відстояла від забудови парк Ухуру в Найробі та ліс Карура, за що зазнавала арештів і побиття.
• У 2003–2005 роках — заступниця міністра довкілля та природних ресурсів Кенії.

1989 року кенійська влада вирішила звести в парку Ухуру — головному зеленому просторі Найробі — 60-поверховий хмарочос для правлячої партії й урядової газети. Проти виступила жінка, яку президент Деніел арап Мої публічно назвав «божевільною». Через кілька місяців іноземні інвестори відмовилися від проєкту, а Вангарі Маатаї стала символом опору свавіллю влади.

Освіта

Вангарі Мута народилася 1 квітня 1940 року в селі Іхіте округу Ньєрі в центральній Кенії, в родині кікую. Навчалася в католицьких школах, а 1960 року стала однією з приблизно трьохсот кенійців, яких за програмою, що фінансував фонд родини Кеннеді, відправили на навчання до США.

Біологію вивчала в коледжі Маунт-Сент-Схоластика в Канзасі, магістерський ступінь здобула 1966 року в Піттсбурзькому університеті. Згодом працювала на кафедрі ветеринарної анатомії в Найробі, стажувалася в університетах Гіссена й Мюнхена. 1971 року захистила докторську дисертацію з ветеринарної анатомії — першою серед жінок Східної та Центральної Африки — і згодом очолила кафедру.

«Зелений пояс»

Працюючи в Червоному Хресті й Національній раді жінок Кенії, Маатаї дійшла висновку, що в основі багатьох проблем сільських жінок — нестачі дров, води, їжі — лежить знищення лісів і ерозія ґрунтів. 1977 року вона заснувала рух «Зелений пояс». Жінки вирощували саджанці в розсадниках і висаджували дерева, отримуючи невелику винагороду за кожне, що прижилося.

Рух швидко поширився країною й за її межами. Маатаї поєднувала екологію з політикою: на семінарах учасниці обговорювали права громадян, корупцію, відповідальність влади.

Опозиціонерка

За режиму Мої Маатаї неодноразово заарештовували й били під час протестів. Окрім кампанії за парк Ухуру, наприкінці 1990-х вона очолила протести проти роздачі ділянок лісу Карура під забудову. Вона виступала за багатопартійну систему й звільнення політв’язнів.

2002 року її обрали до парламенту, а в уряді президента Мваї Кібакі вона з 2003 по 2005 рік була заступницею міністра довкілля.

Нобелівська премія і спадщина

2004 року Вангарі Маатаї стала першою африканкою, удостоєною Нобелівської премії миру. Вона написала кілька книжок, зокрема мемуари «Нескорена» (Unbowed, 2006). Померла 25 вересня 2011 року в Найробі від ускладнень раку яєчників.

Запитання

За що Вангарі Маатаї отримала Нобелівську премію?

Норвезький Нобелівський комітет відзначив її «внесок у сталий розвиток, демократію та мир». Вона показала, що вирубування лісів, бідність, безправ’я жінок і політичні конфлікти пов’язані між собою, і поєднала висаджування дерев із громадянською освітою.

Що таке рух «Зелений пояс»?

Громадська організація, заснована 1977 року при Національній раді жінок Кенії. Сільські жінки отримували саджанці й невелику плату за кожне дерево, що прижилося. Так рух боровся з ерозією ґрунтів і нестачею дров та водночас давав жінкам заробіток і голос у громаді.

Див. також

• Ґрінпіс Почалася з рейсу рибальського судна «Філліс Кормак» до острова Амчитка на Алясці у вересні 1971 року на знак протесту проти американського ядерного випробування.
• Розділ «Нобелівська премія миру» Усі статті підрозділу «Нобелівська премія миру».
• Розділ «Екологія та охорона природи» Взаємодія організмів із середовищем, природоохоронні території та заходи.

Джерела

1. Вангарі Маатаї — Вікіпедія (українська)
2. Wangarĩ Maathai — Wikipedia (англійська)
3. Wikidata: Q46795

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.