Заболотний Володимир Гнатович

Коротко

• Учень Павла Альошина, випускник Київського художнього інституту (дипломний проєкт захистив 1927 року).
• Найвідоміша споруда — будинок Верховної Ради в Києві (1936–1939).
• 1945 року створив і очолив першу в Україні Академію архітектури.
• Під його керівництвом підготовлено шеститомну «Історію українського мистецтва».

Будинок Верховної Ради в Києві знають і ті, хто ніколи не чув прізвища його автора. Головним архітектором цієї споруди був Володимир Заболотний — людина, яка згодом заснувала в Україні академію архітектури й останні роки життя присвятила історії українського мистецтва.

Навчання

Заболотний народився 1898 року в селі Карань на Переяславщині (пізніше Трубайлівка, тепер у межах Переяслава) в родині майстра-золотаря, що виготовляв церковне начиння. Після Переяславської гімназії 1921 року вступив до Українського архітектурного інституту в Києві, який 1924 року ввійшов до Київського художнього інституту. Проєктування опановував у майстерні Павла Альошина.

Дипломною роботою став проєкт профілакторію «Кинь-Грусть» на 500 місць у простих геометричних формах, близьких до конструктивізму. 1927 року Заболотний захистив його й залишився викладати в інституті.

Між конструктивізмом і класикою

У 1920–1930-х роках він викладав у Київському художньому та Київському інженерно-будівельному інститутах і був головним архітектором «Діпроміста». Серед ранніх робіт:

• проєкт соціалістичного міста Комінтернівська з комбінатами-гуртожитками (1930, у співавторстві);
• Палац культури металургійного заводу в Дніпродзержинську, нині Кам’янське (1932);
• генеральний план Кривого Рогу та плани забудови інших міст.

Після перенесення столиці до Києва (1934) Заболотний узяв участь у конкурсі на Урядовий центр (1935), спорудив павільйони в Парку піонерів і житлові будинки на нинішніх Великій Васильківській і Трьохсвятительській вулицях.

Верховна Рада

Найкращою його роботою вважають будинок Верховної Ради (1936–1939). За нього архітектор одержав Почесну грамоту Президії Верховної Ради УРСР і Сталінську премію 1941 року. У 1939–1941 роках він був головним архітектором Києва, у війну працював в евакуації в Уфі.

Академія і книга про мистецтво

1943 року Заболотний очолив Український філіал Академії архітектури СРСР, а 1945-го на його основі постала Академія архітектури УРСР, президентом якої він був до реорганізації 1956 року. Тоді ж він розробив конкурсний проєкт відбудови Хрещатика з мотивами українського бароко, керував проєктуванням Нової Каховки.

З 1957 року очолював відділ історії українського мистецтва. Під його проводом укладено «Нариси з історії українського мистецтва» (1962) і рукопис шеститомної «Історії українського мистецтва», виданої в 1966–1971 роках. 1971 року авторів, серед них посмертно Заболотного, відзначили державною премією; у Вікіпедії її названо по-різному — Шевченківською і премією УРСР у галузі науки й техніки.

Похований на Байковому кладовищі.

Запитання

Хто збудував будинок Верховної Ради України?

Будинок парламенту в Києві споруджено 1936–1939 років за проєктом, головним автором якого був Володимир Заболотний. За цю роботу він отримав Почесну грамоту Президії Верховної Ради УРСР (1940) і Сталінську премію (1941).

Чи є музей Заболотного?

Так. У Переяславі, в колишньому будинку батька архітектора, діє меморіальний музей Володимира Заболотного. Його ім’я носить також Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека в Києві.

Див. також

• Ігнащенко Анатолій Федорович Закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту (1953), учень Йосипа Каракіса.
• Розділ «Архітектори» Усі статті підрозділу «Архітектори».

Джерела

1. Заболотний Володимир Гнатович — Вікіпедія (українська)
2. Wikidata: Q4182527

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.