ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ

Дніпровський художній музей

Дніпровський художній музей (до перейменування міста — Дніпропетровський) — музей образотворчого мистецтва в Дніпрі, один з найстаріших в Україні, з колекцією близько 9 тисяч творів живопису, графіки, скульптури й декоративного мистецтва XVI–XXI століть.

Розділ: Музеї Оновлено 19 жовтня 2026 р. ≈ 2 хв читання

Коротко

Відкритий у квітні 1914 року як Катеринославська міська картинна галерея.
З 1930-х років міститься в будинку на вулиці Шевченка, 21.
Окраса збірки — зала символіста Михайла Сапожникова, а також твори Боровиковського, Куїнджі, Васильківського, Пимоненка, Рєпіна, Сєрова.
У 2025 і 2026 роках будівля двічі постраждала від російських ударів; колекція вціліла.

1903 року катеринославські художники влаштували в Потьомкінському палаці виставку власних картин. Одна з її цілей, за словами сучасників, — «покласти початок художньому музею». Роботи Корнієнка, Горбоносова, Порубаєва й інших учасників стали першими експонатами майбутньої галереї.

Заснування

Ідею міського художнього музею підтримав граф Микола Гедройц, який сприяв відкриттю й інших художніх музеїв на півдні України. Він переконав міського голову Івана Способного, що губернське місто не може обійтися без картинної галереї. Художники Лукашевич, Моргунов і Горбоносов збирали твори в колег, колекціонерів, мистецьких товариств та Імператорської Академії мистецтв.

Катеринославська міська картинна галерея відкрилася в квітні 1914 року — до 100-річчя Тараса Шевченка. Спершу вона займала колишній скетинг-ринг у Міському саду (нині парк імені Лазаря Глоби).

Переїзди, війна, пожежа

1922 року галерея стала державним художнім музеєм і переїхала до будинку Хрінникова на центральному проспекті. 1936 року (англомовні джерела називають 1937-й) музей переселився до будинку на вулиці Шевченка, 21, де працює й досі.

Під час німецької окупації працівники заховали значну частину експонатів у підвалах. Частина будівлі постраждала від бомби влітку 1941 року, а картину «Таємний від’їзд Івана Грозного» вивезли окупанти. Після відбудови музей відкрився 1947 року. У серпні 1974 року всередині будинку сталася пожежа; експонати встигли врятувати, а після чотирирічної реконструкції музей знову прийняв відвідувачів у липні 1978-го.

Колекція

Постійна експозиція займає вісім зал другого поверху. Перший і третій відведено тимчасовим виставкам і музичним вечорам. Серед творів:

присамарські шлюбні ікони Христа-Вседержителя й Богоматері, початок XIX століття;
народні картини «Гопак» і «Гапка»;
«Портрет полковника Павла Руденка» Володимира Боровиковського (1778);
«Фінська затока» Івана Айвазовського (1848);
«Після грози» Архипа Куїнджі (1887);
«Захід сонця в степу» Сергія Васильківського;
«Портрет Маргарити Морозової» Валентина Сєрова (1910);
колаж Давида Бурлюка «Час» (1918).

Окрема зала присвячена символістові Михайлові Сапожникову, який жив у Павлограді, а останні роки — у Катеринославі. Його твори вважають головною перлиною зібрання.

Сьогодення

30 вересня 2025 року й 16 квітня 2026 року будівля постраждала від російських атак на Дніпро: вибито вікна, пошкоджено фасад і двері. Колекція обидва рази вціліла завдяки вчасно вжитим заходам, а після другого удару музей тимчасово припиняв роботу.

Запитання

Чи є в Дніпровському художньому музеї Рембрандт?

1967 року музей придбав два офорти, визнані роботами Рембрандта, і невеликий портрет молодої жінки з перлами на дерев’яній дошці. Під час реставрації 1976 року на ньому знайшли підпис і дату 1630. Авторство Рембрандта для цієї картини вважають лише ймовірним.

Що сталося з музеєм під час війни?

30 вересня 2025 року після удару по Дніпру пошкоджено фасад, вибито майже всі вікна й вхідні двері. 16 квітня 2026-го масована атака знову вибила всі 96 вікон. Обидва рази, за даними музею й Міністерства культури, колекція не постраждала.

Див. також

Вінницький обласний краєзнавчий музей Заснований 14 травня 1918 року рішенням Вінницької міської думи; перша експозиція відкрилася у травні 1919 року.
Ермітаж Відлік історії — 1764 рік, коли до Петербурга надійшла партія картин, придбаних Катериною II в берлінського купця Йоганна Ґоцковського.
Лувр Будівля виросла з фортеці кінця XII століття; ренесансний палац почали зводити 1546 року за проєктом П’єра Леско.
Розділ «Музеї» Музеї та їхні колекції.

Джерела

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику