Диплококова інфекція молодняка

Коротко

• Хворіє переважно молодняк перших тижнів життя; дорослі тварини бувають носіями.
• Збудника в давній літературі називали Diplococcus septicus, нині відносять до стрептококів (Streptococcus pneumoniae).
• Перебіг найчастіше гострий і підгострий, з ознаками зараження крові, пневмонією та артритами.
• Головна профілактика — повноцінна годівля маток і належне утримання новонароджених; застосовують також вакцини.

Назва хвороби походить від вигляду збудника під мікроскопом: дрібні овальні бактерії лежать парами, наче зліплені. Такі мікроби називали диплококами, і саме від них інфекція отримала своє ім’я в старій ветеринарній літературі.

Збудник

У першій половині XX століття збудника описували як Diplococcus septicus або Diplococcus pneumoniae. Сучасна систематика відносить його до роду стрептококів — це Streptococcus pneumoniae, пневмокок. Бактерія має капсулу, яка допомагає їй уникати захисних клітин організму, а до звичайних дезінфекційних засобів чутлива.

Джерелом інфекції є хворі тварини та безсимптомні носії. Збудник потрапляє в організм через дихальні шляхи й травний тракт, зокрема з молоком, підстилкою чи на руках доглядачів.

Перебіг і ознаки

Хворіють передусім телята й ягнята в перші тижні життя, рідше поросята й лошата. За даними сучасних українських досліджень, диплококоз телят найчастіше проходить гостро або підгостро, рідше блискавично чи хронічно.

При гострій формі розвивається септицемія — бактерії поширюються кров’ю по всьому організму. Типові прояви:

• висока температура й пригнічення;
• ознаки серцевої недостатності;
• пневмонія, ускладнене дихання;
• запалення суглобів, іноді пронос.

Без лікування тварини можуть загинути за кілька діб. Підгострий і хронічний перебіг частіше закінчується ураженням легень і суглобів.

Лікування і профілактика

Хворих тварин ізолюють. Раніше основним засобом були специфічні сироватки, нині лікування спирається на антибіотики, яким чутливий збудник, і підтримувальну терапію.

Головні чинники хвороби — порушення годівлі вагітних маток, недостатнє випоювання молозива, холодні й вологі приміщення. Тому профілактика починається з умов утримання. У господарствах, де інфекція вже траплялася, вакцинують маток і молодняк; українські дослідники, зокрема, розробляють інактивовані аутовакцини з місцевих штамів пневмокока.

Запитання

Чому хворіють саме телята й ягнята?

У перші тижні життя імунітет новонародженого тримається на антитілах молозива. Якщо мати погано годували в сухостійний період чи тваринам бракує молозива, захист слабшає, і пневмококи, які можуть жити в організмі безсимптомно, спричиняють хворобу.

Чи небезпечний диплококоз для людини?

Той самий вид бактерій, пневмокок, спричиняє в людей пневмонію, отит і менінгіт. Тому під час догляду за хворим молодняком дотримують звичайних правил особистої гігієни й дезінфекції.

Див. також

• Епізоотологія Центральне поняття — епізоотичний процес: безперервний ланцюг заражень, що тримається на джерелі збудника, механізмі передачі та сприйнятливих тваринах.
• Ветеринарія Охоплює діагностику, лікування й профілактику хвороб свійських, диких і лабораторних тварин.
• Розділ «Ветеринарія» Хвороби тварин, їхні збудники, профілактика й ветеринарна санітарія.

Джерела

1. Шеверова О. С., Утеченко М. В. Клінічні та патолого-анатомічні особливості диплококозу телят. — Біла Церква: БНАУ, 2021.
2. Епізоотологія з мікробіологією: підручник / за ред. В. П. Постоя. — Київ: Вища школа, 2006.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.