ГЕОМЕТРИЧНА ОПТИКА
Геометрична оптика
Геометрична оптика, або променева оптика, — розділ оптики, що описує поширення світла за допомогою світлових променів, нехтуючи його хвильовою природою; вона є граничним випадком хвильової оптики для дуже малих довжин хвиль.
Коротко
- Промінь — лінія, вздовж якої поширюється світлова енергія; у хвильовій картині він перпендикулярний до хвильових фронтів.
- Спирається на чотири закони: прямолінійного поширення, незалежності пучків, відбивання й заломлення.
- Не пояснює дифракції та інтерференції, зате добре описує утворення зображень і аберації оптичних систем.
- Наукова основа розрахунку окулярів, об’єктивів, мікроскопів, телескопів.
Тінь від ліхтаря має чіткий край, бо світло в однорідному середовищі йде прямою лінією. На цьому простому спостереженні тримається вся геометрична оптика: світло можна уявити як пучок ліній — променів — і розраховувати їхній шлях за законами геометрії.
Основні закони
- Прямолінійного поширення. В однорідному середовищі світло поширюється прямолінійно; доказ — утворення тіней і півтіней.
- Незалежності пучків. Пучки світла, що перетинаються, не впливають один на одного; їхня дія в точці накладання додається.
- Відбивання. Падаючий і відбитий промені та перпендикуляр до поверхні в точці падіння лежать в одній площині, а кут відбивання дорівнює куту падіння.
- Заломлення. Падаючий і заломлений промені та перпендикуляр лежать в одній площині, а sin α / sin β = n₂ / n₁, де n — показники заломлення середовищ.
У середовищі зі змінним показником заломлення промені викривляються. Усі закони можна вивести з принципу Ферма: світло обирає між двома точками шлях, який долає за найменший час.
Параксіальне наближення
Якщо промені йдуть близько до оптичної осі й під малими кутами, рівняння стають лінійними. Таке наближення називають параксіальною, або гаусовою, оптикою. Кожен елемент системи — лінзу, дзеркало, проміжок між ними — описують простою матрицею, а перемножуючи матриці, знаходять положення зображення й збільшення.
Межі методу
| Явище | Чи описує геометрична оптика |
|---|---|
| Тіні, відбивання, заломлення | так |
| Утворення зображень лінзами й дзеркалами | так |
| Аберації оптичних систем | так |
| Дифракція, інтерференція | ні |
Коли розміри отворів чи деталей наближаються до довжини хвилі світла, промені вже не дають правильної картини, і доводиться переходити до хвильової оптики.
Застосування
Геометрична оптика — основа розрахунку окулярів, фотооб’єктивів, мікроскопів, телескопів, прожекторів. Оптичною системою, яку описують тими самими законами, є й людське око з кришталиком.
З історії
Ще Птолемей шукав співвідношення між кутами заломлення, але його закон був точним лише для малих кутів. Ібн аль-Хайсам у «Книзі оптики» (1021) підійшов близько до правильного закону. Сучасну форму закону заломлення вивели в XVII столітті, а П’єр Ферма отримав його зі свого принципу найменшого часу.
Запитання
Чим геометрична оптика відрізняється від хвильової?
Хвильова оптика розглядає світло як електромагнітну хвилю й пояснює дифракцію, інтерференцію, поляризацію. Геометрична замінює хвилю променями, що поширюються за простими законами. Таке спрощення дуже точне, коли довжина хвилі мала порівняно з лінзами, отворами й іншими предметами на шляху світла.
Хто відкрив закон заломлення світла?
Першим його, за сучасними даними, сформулював перський учений Ібн Сахль у Багдаді 984 року. У Європі закон незалежно знайшли Томас Гарріот (1602) та Віллеброрд Снелліус (1621), але обидва результатів не опублікували. Друком закон уперше виклав Рене Декарт 1637 року; тому його називають законом Снелліуса або законом Снелліуса — Декарта.
Див. також
- Заломлення світла Причина — різна швидкість світла в різних середовищах; у вакуумі вона найбільша.
- Принцип Гюйгенса — Френеля Христіан Гюйгенс 1678 року запропонував будувати новий фронт хвилі як обвідну вторинних хвильок; «Трактат про світло» вийшов 1690 року.
- Дифракційна ґратка Кут, під яким іде дифрагований промінь, залежить від довжини хвилі, тож біле світло розкладається в спектр.
- Астигматизм В оптиці — аберація, через яку точка поза оптичною віссю дає два взаємно перпендикулярні відрізки на різних відстанях від лінзи.
- Короткозорість Найчастіша причина — надто довге очне яблуко, рідше — надмірна заломлювальна сила рогівки чи кришталика.
Джерела
- Геометрична оптика — Вікіпедія (українська)
- Geometrical optics — Wikipedia (англійська)
- Snell's law — Wikipedia (англійська)
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБЕРАЦІЯ СВІТЛА Аберація світла (від лат. aberratio — відхилення) — позірне зміщення небесного тіла на небесній сфері в бік руху спостерігача, зумовлене скінченністю швидкості світла.
- АБСОЛЮТНИЙ НУЛЬ ТЕМПЕРАТУРИ Абсолютний нуль температури — найнижча можлива температура, початок відліку термодинамічної шкали Кельвіна: 0 K, що відповідає −273,15 °C або −459,67 °F; за цієї температури внутрішня енергія системи мінімальна.
- АҐРЕҐАТНІ СТАНИ РЕЧОВИНИ Агрегатні стани речовини — стани однієї й тієї самої речовини, що істотно різняться фізичними властивостями, характером теплового руху й упорядкованістю частинок; класично виділяють тверде тіло, рідину, газ і плазму.
- АКТИНІЙ Актиній (лат. Actinium, від грецького ἀκτίς — «промінь»; символ Ac) — радіоактивний хімічний елемент з атомним номером 89, сріблясто-білий м’який метал, перший у ряду актиноїдів, який отримав від нього свою назву.