ВИХОВАННЯ
Виховання
Виховання — процес формування особистості під впливом суспільства, сім’ї та спеціально організованої педагогічної діяльності; у широкому значенні збігається із соціалізацією, у вузькому — це цілеспрямована робота вихователя над формуванням певних якостей, поглядів і переконань.
Коротко
- Педагогіка розрізняє кілька значень терміна: від впливу всього суспільства до розв’язання окремого виховного завдання.
- Виховний процес двосторонній: він вимагає взаємодії вихователя й вихованця.
- Психологи виділяють чотири основні стилі батьківського виховання: авторитетний, авторитарний, вседозвільний і відсторонений.
- Українську виховну традицію представляють братські школи, Києво-Могилянська академія, Сковорода, Русова, Макаренко, Сухомлинський.
Дитина вчиться говорити, поводитися за столом, шанувати старших чи сперечатися з ними задовго до школи — і переважно не з підручників. Усе, що формує людину, від родини й вулиці до книжок і держави, у найширшому сенсі є вихованням. Педагогіка ж намагається зробити цей процес свідомим і цілеспрямованим.
Значення терміна
У педагогічній літературі слово «виховання» вживають у чотирьох значеннях:
- широке соціальне — вплив на людину всього суспільства й дійсності, з усіма його суперечностями; особистість під ним може як формуватися, так і деформуватися;
- широке педагогічне — виховна робота шкіл, коледжів, університетів, що спирається на педагогічну теорію;
- вузьке педагогічне — цілеспрямована діяльність конкретного педагога, наприклад класного керівника чи куратора групи;
- гранично вузьке — розв’язання окремого завдання, скажімо, виховання чесності чи ввічливості.
Енциклопедія Сучасної України визначає виховання і як соціалізацію — формування інтелекту, фізичних і духовних сил молоді, і як педагогічну категорію — діяльність, що має сформувати систему якостей, поглядів і переконань відповідно до суспільних ідеалів.
Як улаштований процес
Виховний процес двосторонній — без взаємодії вихователя й вихованця він неможливий. Він має мету, багато завдань, форм і методів. Його структура охоплює:
- засвоєння знань, норм і правил поведінки;
- формування почуттів — стійкого емоційного ставлення до явищ дійсності;
- формування переконань;
- вироблення вмінь і звичок поведінки.
Окремо виділяють перевиховання — подолання негативних рис, що склалися через несприятливі умови.
Стилі виховання в сім’ї
Найчастіше дітей виховують батьки, але цю роль можуть виконувати й інші родичі, опікуни, друзі родини, а частково — держава й суспільство. Дослідники розрізняють чотири основні стилі:
| Стиль | Що характерно |
|---|---|
| Авторитетний | справедливість, правила й рівноправний діалог |
| Авторитарний | жорсткий контроль, заборони й покарання |
| Вседозвільний | гіперопіка, потурання бажанням дитини |
| Відсторонений | байдужість, емоційна дистанція |
Українська традиція
Виховна спадщина України пов’язана з братськими школами, Києво-Могилянською академією, Харківським колегіумом, Кременецьким ліцеєм, Колегією Павла Ґалаґана, товариствами «Просвіта», а також з іменами Петра Могили, Григорія Сковороди, Софії Русової, Бориса Грінченка, Антона Макаренка й Василя Сухомлинського. Сучасна українська педагогіка поєднує різні підходи — етнопедагогічний, гуманістичний та інші — і працює в численних авторських школах, ліцеях і гімназіях.
Запитання
Чим виховання відрізняється від навчання?
Навчання передусім передає знання й уміння, а виховання спрямоване на систему якостей, поглядів і переконань особистості. Водночас виховання реалізується й через навчання, освіту та культуру, тому в українській педагогіці усталився вислів «навчально-виховний процес».
Які науки вивчають виховання?
Виховання як складне соціальне явище досліджують філософія, соціологія, етнографія, економіка, біологія, фізіологія, генетика й психологія. Системно його фактори, принципи, зміст, методи й організацію вивчає педагогіка — наука про виховання.
Див. також
- Брайль Луї Утратив зір у три роки після нещасного випадку в батьковій шорній майстерні.
- Головні народні училища Статут народних училищ оприлюднено 5 серпня 1786 року; першу хвилю училищ відкрили у 25–26 губерніях, згодом ще в кількох десятках.
- Граматичні школи В Афінах граматист навчав хлопців читання, письма й лічби.
- Гнилосиров Василь Степанович Студентом Харківського університету був одним з організаторів Харківської громади й недільних шкіл.
- Розділ «Педагогіка» Усі статті підрозділу «Педагогіка».
Джерела
- Сухомлинська О. В. Виховання // Енциклопедія Сучасної України
- Лісовий В. С. Виховання // Енциклопедія Сучасної України
- Виховання — Вікіпедія (українська)
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБАСТУМАНСЬКА АСТРОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРИЯ Абастуманська астрофізична обсерваторія (нині Грузинська національна астрофізична обсерваторія імені Євгена Харадзе) — наукова астрономічна установа Грузії, заснована 1932 року біля курорту Абастумані та розташована на горі Канобілі на висоті 1650 м.
- АКАДЕМІЇ ХУДОЖНІ Академії художні, або академії мистецтв, — об’єднання провідних діячів образотворчого мистецтва й архітектури та вищі науково-творчі й навчальні заклади, що готують художників, скульпторів і архітекторів; перші виникли в Італії в другій половині XVI століття.
- АКАДЕМІЯ Академія (дав.-гр. Ἀκαδήμεια — назва місцевості під Афінами, названої на честь героя Академа) — багатозначне слово: філософська школа Платона; найвища наукова установа країни або галузі; вищий навчальний заклад; почесне товариство вчених чи митців.
- АКАДЕМІЯ ПЛАТОНІВСЬКА Академія Платонівська — філософська школа, яку Платон заснував близько 387 року до нашої ери в гаю героя Академа поблизу Афін; від її назви походить слово «академія».