ВЕРБІН
Вербін Яким Якимович
Вербін Яким Якимович (рос. Аким Акимович Вербин; 23 вересня 1898, с. Благодатне Єлисаветградського повіту, тепер Первомайський район Миколаївської області — 3 січня 1959, Одеса) — український вчений-агроном, доктор сільськогосподарських наук, професор.
Коротко
- Засновник і перший завідувач кафедри землеробства з основами ґрунтознавства в Мелітопольському інституті механізації сільського господарства.
- Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора за акліматизацію африканського проса.
- У 1946–1959 роках очолював Одеський сільськогосподарський інститут.
Назва однієї з книжок Якима Вербіна — «Степ перетворюється» — добре передає, чим жила агрономія його покоління. Учені півдня України шукали способів зробити посушливий степ стабільним у врожаях: добирали культури, сівозміни, обробіток ґрунту. Вербін брав у цьому участь і як дослідник, і як керівник великого аграрного вишу.
Біографія
Яким Вербін народився 23 вересня 1898 року в селі Благодатне однойменної волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії. Нині це Первомайський район Миколаївської області.
Вищу освіту він здобув порівняно пізно: 1931 року закінчив Одеський сільськогосподарський інститут. До 1941 року працював у Мелітопольському інституті інженерів-механіків сільського господарства. Там він заснував кафедру землеробства з основами ґрунтознавства й став її першим завідувачем.
З 1946 року й до смерті Вербін очолював Одеський сільськогосподарський інститут. Помер 3 січня 1959 року в Одесі.
Два інститути
Мелітопольський інститут, де працював Вербін, був однією з головних шкіл сільськогосподарських інженерів півдня України; нині його спадкоємець — Таврійський державний агротехнологічний університет. Одеський сільськогосподарський інститут, який Вербін закінчив і яким згодом керував, заснували 1918 року; він готував агрономів, зоотехніків і ветеринарів для степових областей.
Африканське просо
Найпомітніший практичний результат Вербіна довоєнних років — акліматизація африканського проса на півдні України. За цю роботу він отримав орден Трудового Червоного Прапора. Акліматизація — це добір і пристосування до місцевих умов рослин, завезених з інших кліматичних зон. Для південного степу з його спекотним літом і нестачею вологи посухостійкі теплолюбні культури мали особливий інтерес. Яку саме культуру в довідках названо «африканським просом», доступні джерела не уточнюють.
Землеробство і травопілля
Мелітопольський інститут готував інженерів-механіків для сільського господарства, і кафедра Вербіна давала їм агрономічну основу: як влаштований ґрунт, як чергуються культури, навіщо потрібен той чи інший обробіток.
Книжка «Степ перетворюється» (1950) присвячена освоєнню травопільної системи землеробства. Ця система тоді була офіційною доктриною: у сівозміни вводили багаторічні трави, щоб поліпшити структуру ґрунту. Згодом її практичну цінність для посушливих районів переглянули, але для свого часу праця відбивала головний напрям аграрної науки.
Праці
- «Степ перетворюється (освоєння травопільної системи землеробства)». — Одеса, 1950.
- «Нариси по розвитку вітчизняної агрономії (введення в агрономію)». — Київ: Радянська наука, 1958.
- «Землеробство»: підручник для агрономічних факультетів сільськогосподарських інститутів (у співавторстві з В. В. Квасніковим, А. Н. Клечетовим, М. Г. Чижевським). — Москва, 1959.
Останні дві книжки вийшли наприкінці життя вченого й мали навчальне призначення: «Нариси» з підзаголовком «введення в агрономію» розповідали про розвиток вітчизняної агрономічної думки, а «Землеробство» писали як підручник для агрономічних факультетів.
Одеський інститут
Тринадцять років директорства Вербіна припали на перше повоєнне десятиліття, коли одеські виші відновлювали роботу після окупації міста 1941–1944 років. Інститут, яким він керував, нині має назву Одеський державний аграрний університет.
Запитання
Що таке травопільна система землеробства, про яку писав Вербін?
Це система, яку обстоював ґрунтознавець Василь Вільямс: у сівозміну вводили багаторічні трави, щоб відновлювати структуру й родючість ґрунту. Наприкінці 1940-х — на початку 1950-х її запроваджували в СРСР повсюдно, а згодом критикували за те, що в посушливому степу вона не давала обіцяного ефекту.
Як тепер називається інститут, яким керував Вербін?
Одеський сільськогосподарський інститут згодом став Одеським державним аграрним університетом.
Див. також
- П’ятницький Сергій Сергійович Понад сорок років працював у лісовій науці Харкова: в Українському НДІ лісового господарства та агролісомеліорації й у сільськогосподарському інституті.
- Кочкін Михайло Андрійович Досліджував генезис і агрономічні властивості ґрунтів Криму, боротьбу з водною ерозією, раціональне використання земель.
- Розділ «Сільське господарство» Рослинництво, тваринництво, меліорація, сільськогосподарська техніка й аграрні науковці.
Джерела
- Вербін Яким Якимович — Вікіпедія (українська)
- Wikidata: Q16167654
- Вербін Я. Я. Степ перетворюється (освоєння травопільної системи землеробства). — Одеса: Одеське обласне видавництво, 1950.
- Вербін Я. Я. Нариси по розвитку вітчизняної агрономії (введення в агрономію). — Київ: Радянська наука, 1958.
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АҐРАРНІ РЕФОРМИ Аграрні реформи — державні перетворення умов землеволодіння й землекористування: перерозподіл землі, зміна форм власності на неї та правил її обігу, оренди й обробітку.
- АЙВАЗОВСЬКИЙ Айвазовський Іван Костянтинович (вірм. Ованнес Айвазян; 17 (29) липня 1817, Феодосія — 19 квітня (2 травня) 1900, Феодосія) — живописець-мариніст вірменського походження, академік Петербурзької академії мистецтв, автор близько 6 тисяч творів і засновник картинної галереї у Феодосії.
- БІБЕРОВИЧЕВА Біберовичева Іванна Антонівна (з дому Коралевич, сценічне ім’я до 1879 року — Ляновська; 30 грудня 1858, село Фалиш, тепер Стрийський район Львівської області — 7 вересня 1937, Коломия) — українська драматична акторка галицької сцени.
- БІЛОГРУДІВСЬКА КУЛЬТУРА Білогрудівська культура — археологічна культура пізньої бронзової доби в лісостепу Правобережної України, що існувала приблизно у XIII–X століттях до н. е. й дала початок чорноліській культурі.