БАЙТ
Байт
Байт (англ. byte) — одиниця кількості цифрової інформації, що зазвичай складається з восьми бітів і в багатьох комп'ютерних архітектурах є найменшою адресованою одиницею пам'яті.
Коротко
- Вісім бітів дають 256 значень — від 0 до 255; цей розмір закріплено стандартами ISO/IEC 2382-1:1993 та IEC 80000-13.
- Термін запропонував інженер IBM Вернер Бухгольц у червні 1956 року під час проєктування комп'ютера IBM Stretch.
- Восьмибітовий байт став загальноприйнятим завдяки популярності серії IBM System/360 у 1960-х.
- Позначення — велика латинська B; кратні одиниці бувають десяткові (кБ = 1000 Б) і двійкові (КіБ = 1024 Б).
У червні 1956 року інженери IBM проєктували суперкомп’ютер Stretch, у якому можна було звертатися до окремих бітів і обробляти поля змінної довжини. Для групи бітів, якою оперує команда, Вернер Бухгольц придумав слово byte — навмисно змінене написання англійського bite («укус», «шматок»), щоб воно випадково не перетворилося на bit.
Звідки взялися вісім бітів
Довгий час розмір байта залежав від конкретної машини: у різних системах він сягав від 1 до 48 бітів. Ранні коди символів часто були шестибітовими, а в 1960-х поширилися пристрої з 6- і 9-бітовими байтами та словами пам’яті на 12, 24, 36, 48 чи 60 бітів.
Усе змінила серія IBM System/360. Для неї компанія запровадила восьмибітове кодування EBCDIC, а популярність цих машин зробила восьмибітову комірку пам’яті загальною нормою. Вісім — зручний степінь двійки: один байт уміщує 256 різних значень, від 0 до 255. Цього досить для латинського алфавіту в обох регістрах, цифр, знаків пунктуації та службових символів.
Є й альтернативна версія походження слова: Луї Дулі стверджував, що вигадав його близько 1956–1957 років, працюючи над системою протиповітряної оборони SAGE в Лінкольнській лабораторії Массачусетського технологічного інституту.
Стандарти і позначення
Сучасний восьмибітовий байт описано в стандарті ISO/IEC 2382-1:1993 і закріплено в IEC 80000-13. Міжнародна електротехнічна комісія та IEEE позначають байт великою латинською літерою B, біт — малою b. Для однозначності в мережевих документах уживають слово «октет» (символ o).
Кратні одиниці
| Десяткові (IEC, SI) | Значення | Двійкові (IEC) | Значення |
|---|---|---|---|
| кілобайт, кБ | 1000 Б | кібібайт, КіБ | 1024 Б |
| мегабайт, МБ | 1000² Б | мебібайт, МіБ | 1024² Б |
| гігабайт, ГБ | 1000³ Б | гібібайт, ГіБ | 1024³ Б |
| терабайт, ТБ | 1000⁴ Б | тебібайт, ТіБ | 1024⁴ Б |
Двійкові префікси (кібі-, мебі-, гібі-) МЕК ухвалила в грудні 1998 року, щоб покласти край плутанині, коли «кілобайтом» називали то 1000, то 1024 байти. Однак у повсякденному вжитку їх використовують рідко.
Байт і слово
Байт — одиниця, яку процесор може адресувати окремо. Більші порції даних, з якими процесор працює за одну операцію, називають машинними словами. Сучасні архітектури зазвичай мають 32- або 64-бітові слова, тобто чотири або вісім байтів.
Запитання
Скільки байтів у кілобайті — 1000 чи 1024?
За рекомендацією Міжнародної електротехнічної комісії кілобайт (кБ) — це 1000 байтів. Для 1024 байтів 1998 року запроваджено окрему назву — кібібайт (КіБ). На практиці багато програм досі називають кілобайтом 1024 байти, тому розбіжність особливо помітна для великих обсягів: терабайт приблизно на 9 % менший за тебібайт.
Чим байт відрізняється від біта?
Біт — найменша одиниця інформації, одна двійкова цифра (0 або 1). Байт — група бітів, сьогодні майже завжди вісім. Щоб не плутати, біт позначають малою b, а байт — великою B: 100 Мбіт/с і 100 МБ/с відрізняються у вісім разів.
Що таке октет?
Октет — це рівно вісім бітів, без жодних двозначностей. Термін використовують у мережевих протоколах, наприклад в описі Internet Protocol (RFC 791), а в деяких мовах, зокрема у французькій, — і в побуті: ko, Mo замість KB, MB.
Див. також
- Біт Термін увів у науковий обіг Клод Шеннон 1948 року, а придумав його Джон Тьюкі в Bell Labs.
- Електронна обчислювальна машина (ЕОМ) За способом подання інформації ЕОМ бувають цифрові, аналогові та гібридні.
- Банк даних Поняття сформувалося в теорії автоматизованих систем управління (АСУ) й інформаційних систем.
- Бейсик (BASIC) Перша програма мовою BASIC запрацювала 1 травня 1964 року на мейнфреймі GE-225 у режимі розподілу часу.
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АНАЛОГОВА ОБЧИСЛЮВАЛЬНА МАШИНА Аналогова обчислювальна машина (АОМ) — обчислювальний пристрій, що обробляє інформацію в аналоговій, тобто неперервній, формі: математичні змінні задачі в ньому представлені фізичними величинами, найчастіше електричною напругою й струмом.
- АВТОМАТИЧНА СИСТЕМА Автоматична система керування — сукупність керованого об’єкта та автоматичних вимірювальних і керувальних пристроїв, яка виконує задані функції без участі людини, за винятком пуску й налагодження.
- БІАКС Біакс (від лат. bi — два і axis — вісь) — феритове осердя з двома взаємно перпендикулярними отворами, яке використовували як запам’ятовувальний і логічний елемент у пам’яті ЕОМ на магнітних осердях.
- ДЕРКАЧ Деркач Віталій Павлович (13 квітня 1923, село Минівка, нині Полтавський район Полтавської області — 18 серпня 2012) — український учений у галузі кібернетики, обчислювальної техніки та мікроелектроніки, доктор технічних наук (1970), професор (1972), лауреат Державної премії СРСР (1977).