Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

БІАКС

Біакс

Біакс (від лат. bi — два і axis — вісь) — феритове осердя з двома взаємно перпендикулярними отворами, яке використовували як запам’ятовувальний і логічний елемент у пам’яті ЕОМ на магнітних осердях.

Розділ: Кібернетика Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Головна перевага — інформацію можна прочитати, не руйнуючи її, тож не потрібен цикл відновлення запису.
  • Застосовувався, зокрема, в окремих радянських ЕОМ серії БЕСМ.
  • Розрізняють симетричні й несиметричні, запам’ятовувальні й логічні біакси.
  • Разом з усією пам’яттю на осердях поступився напівпровідниковим мікросхемам у 1970-х роках.

Пам’ять перших поколінь ЕОМ складалася з тисяч крихітних феритових кілець, нанизаних на дроти. Кожне кільце зберігало один біт, але мало незручну властивість: прочитати його можна було тільки знищивши записане значення. Біакс — осердя з двома отворами замість одного — був однією зі спроб обійти це обмеження.

Будова і принцип дії

Біакс — невеликий феритовий блок із двома взаємно перпендикулярними отворами. Навколо кожного отвору утворюється свій замкнений магнітопровід, а ділянка між ними, перемичка, спільна для обох.

Під час запису обидва магнітопроводи перемагнічують одночасно, і результуючий потік у перемичці займає найвигідніший напрям; потоки навколо кожного отвору досягають приблизно 0,7 від максимуму. Під час читання імпульс запиту майже миттєво повертає домени перемички. Потік у магнітопроводі запису зменшується, і у вихідній обмотці виникає сигнал. Коли імпульс закінчується, перемичка повертається до попереднього стану без додаткової регенерації.

Отже, на відміну від кільцевих осердь, біакс дає зчитування без руйнування інформації, і машина не витрачає часу на перезапис.

Різновиди

  • симетричні й несиметричні — за конструкцією та властивостями матеріалу;
  • запам’ятовувальні й логічні: логічний біакс не має перемички, і в ньому змінюються і величина, і знак потоків у спільних ділянках.

У ширшому значенні біаксом інколи називають будь-який феритовий виріб із кількома отворами, на відміну від кільця з одним.

Переваги і застосування

Довідники відзначали малі розміри, високу як на той час швидкодію, особливо під час читання при малих витратах енергії, надійність і невисоку вартість за автоматизованого виробництва. Біакси використовували в запам’ятовувальних пристроях на магнітних осердях, зокрема в деяких машинах серії БЕСМ.

Доба феритової пам’яті закінчилася з появою напівпровідникових мікросхем пам’яті наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років.

Запитання

Чим біакс відрізняється від звичайного феритового кільця?

Кільце має один отвір, і щоб прочитати з нього біт, його перемагнічують, тобто стирають; значення потім доводиться записувати знову. Біакс має два перпендикулярні отвори, тому імпульс запиту лише тимчасово змінює магнітний потік у перемичці, а записана інформація зберігається.

Що прийшло на зміну біаксам?

Пам’ять на магнітних осердях, до якої належали й біакси, витіснили напівпровідникові мікросхеми пам’яті наприкінці 1960-х і особливо після появи динамічної пам’яті з довільним доступом на початку 1970-х років.

Див. також

  • Аналогова обчислювальна машина Кожній змінній задачі відповідає «машинна» фізична величина, а кожній математичній операції — фізичний закон, наприклад закони Ома й Кірхгофа.
  • Біт Термін увів у науковий обіг Клод Шеннон 1948 року, а придумав його Джон Тьюкі в Bell Labs.
  • Глушков Віктор Михайлович У 1957 році очолив Обчислювальний центр АН УРСР, на базі якого 1962-го створив Інститут кібернетики; нині інститут носить його ім’я.
  • Розділ «Кібернетика» Керування, зв’язок і обробка інформації в техніці та живих системах.

Джерела

  1. Біакс — Вікіпедія (українська)
  2. Magnetic-core memory — Wikipedia (англійська)
  3. Визун Ю. И. О применении элементов типа «Биакс» в оперативной памяти. — Москва, 1965.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику