Александрійська школа

Коротко

• Єдиної «александрійської» системи не існувало: назва охоплює різні течії, пов’язані з Мусейоном і Бібліотекою Птолемеїв.
• Юдейсько-елліністичну лінію представляє Філон Александрійський (I століття), який тлумачив Святе Письмо алегорично й розвинув учення про Логос.
• Християнська Александрійська (катехитична) школа — Пантен, Климент Александрійський, Оріген — поєднувала платонізм із християнським богослов’ям.
• Головний метод — алегоричне тлумачення Біблії, на противагу буквальнішій Антіохійській школі.

Птолемеї, що правили Єгиптом після Олександра Македонського, перетворили свою столицю на один з осередків грецької вченості. Птолемей I Сотер заснував Мусейон із славетною Бібліотекою, його наступники скуповували й копіювали рукописи. У цьому середовищі й склалися течії, які згодом назвали Александрійською школою.

Що означає назва

Александрійською школою називають сукупність напрямів у літературі, філософії, медицині й науках, що розвивалися в Александрії приблизно від 306 до н. е. до арабського завоювання міста 641 року. Єдиної доктрини не було. У філософії й богослов’ї найчастіше виокремлюють три лінії.

Юдейсько-елліністична філософія

Раннім прикладом юдейсько-елліністичної думки вважають Аристобула, що жив близько 160 року до н. е. Найвидатнішим представником цієї течії став Філон Александрійський (близько 20–15 до н. е. — близько 50 н. е.). Еклектичний платонік з помітним впливом стоїцизму, він тлумачив Святе Письмо, насамперед Книгу Буття, як алегорію й шукав у ньому прихованого духовного смислу. Філон розвинув учення про Логос, якого зображав то як найвищу ідею, то як найстаршого архангела — заступника Бога.

Неоплатонізм

Неоплатонізм, що досяг вершини в Плотина, зосереджувався на єднанні душі з Богом. Згодом його осередок перемістився до Афін, де традицію продовжили Плутарх Афінський і Прокл. Історія школи завершилася за Дамаскія: 529 року імператор Юстиніан закрив афінські філософські школи.

Християнська Александрійська школа

За переказом, християнську катехитичну школу в Александрії заснував сам апостол Марк; достовірні відомості про неї належать до кінця II століття. Близько 180 року її очолив Пантен, що поєднував богослов’я з філософією; за ним — Климент Александрійський (до 202 року) та Оріген, якого називають батьком біблійної критики.

Представник	Роки керівництва (за традицією)
Пантен	близько 181–190
Климент Александрійський	190–202
Оріген	з 203
Дідим Сліпий	340–391

Климент і Оріген, які зазнали впливу платонізму, вважаються засновниками александрійського напряму християнського богослов’я з його схильністю до алегоричного тлумачення Біблії. Після Константинопольського собору 381 року школу зруйнували під час заворушень.

Запитання

Що таке алегоричне тлумачення Біблії?

Це спосіб читати священний текст не лише буквально, а шукати в ньому прихований духовний зміст. Філон Александрійський так тлумачив передусім Книгу Буття, а Оріген першим чітко розрізнив буквальний, моральний і містичний, або алегоричний, смисли Письма.

Чим Александрійська школа відрізнялася від Антіохійської?

Це були два головні центри біблійної екзегези й богослов’я пізньої античності. Александрійці схилялися до алегоричного прочитання та платонівської філософії, антіохійці — до прямого, буквального смислу тексту, лише зрідка вдаючись до типології.

Див. також

• Еллінізм Термін запровадив у 1830-х роках німецький історик Йоганн Густав Дройзен.
• Арістотель Двадцять років навчався в Академії Платона, але відкинув його вчення про ідеї.
• Стародавній Єгипет Об’єднання Верхнього й Нижнього Єгипту традиція пов’язує з царем Менесом, якого часто ототожнюють з Нармером.
• Розділ «Філософія» Філософські школи й поняття, логіка, етика та естетика, філософи.

Джерела

1. Alexandrian school — Wikipedia (англійська)
2. Catechetical School of Alexandria — Wikipedia (англійська)
3. School of Antioch — Wikipedia (англійська)
4. Філон Александрійський — Вікіпедія (українська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.