Лейбніц Готфрід Вільгельм

Коротко

• Паралельно з Ньютоном створив математичний аналіз; його позначення dx і ∫ стали загальноприйнятими.
• Розробив двійкову арифметику й 1673 року побудував механічну лічильну машину.
• У філософії — автор учення про монади і тези, що наш світ — найкращий з можливих («Теодицея», 1710; «Монадологія», 1714).
• Засновник і перший президент Берлінської академії наук (1700).

Сучасний школяр, який пише знак інтеграла ∫, користується позначенням Лейбніца, а двійкову систему, на якій працюють комп’ютери, Лейбніц докладно описав ще наприкінці XVII століття. Водночас за життя його знали передусім як філософа, юриста й придворного історика ганноверських герцогів.

Освіта і служба

Лейбніц народився 1646 року в Лейпцигу. Навчався в Лейпцизькому та Єнському університетах, ступінь доктора права здобув в Альтдорфі (1666 або 1667 — джерела розходяться).

Служив курфюрстові Майнцькому, у 1672–1676 роках жив у Парижі з дипломатичною місією. Там нідерландський учений Християн Гюйгенс увів його в сучасну математику. Повертаючись, Лейбніц зустрівся в Нідерландах зі Спінозою.

З 1676 року й до смерті він служив герцогам Брауншвейг-Люнебурзьким у Ганновері — радником, історіографом і бібліотекарем (зокрема у Вольфенбюттелі). Десятиліттями писав історію династії Вельфів, так і не завершивши її.

Математика

Лейбніц розробив диференціальне та інтегральне числення й 1684 року опублікував основні результати. Ще 1682 року він став одним із засновників наукового журналу «Acta Eruditorum». Запроваджені ним позначення — dx для нескінченно малого приросту і ∫ для інтеграла — виявилися настільки зручними, що прижилися назавжди.

Ньютон створив свій варіант аналізу самостійно й раніше, але друкувати не поспішав. 1708 року спалахнула суперечка про першість, що тривала до смерті Лейбніца.

Інші математичні праці:

• двійкова арифметика — числа записуються лише нулями й одиницями;
• механічна лічильна машина (1673), яку демонстрували в лондонському Королівському товаристві;
• праці з логіки.

Філософія

Лейбніца разом з Декартом і Спінозою зараховують до трьох великих раціоналістів раннього Нового часу. Світ, за його вченням, складається з монад — простих нематеріальних субстанцій. Він сформулював принцип достатньої підстави: ніщо не відбувається без причини.

У «Теодицеї» (1710), відповідаючи французькому філософу П’єру Бейлю, Лейбніц доводив, що досконалий Бог мусив створити найкращий з можливих світів, де добро максимально переважає зло. «Монадологія» (1714) стисло виклала його метафізику.

Академії та останні роки

1700 року за його ініціативою засновано Берлінську академію наук, першим президентом якої він став. На прохання Петра I Лейбніц готував проєкти перетворень у Російській державі й радив створити академію в Санкт-Петербурзі.

Помер він у Ганновері 1716 року після тривалої хвороби. На похорон прийшло зовсім мало людей, а могила понад півстоліття стояла без надгробка.

Запитання

Хто винайшов математичний аналіз — Лейбніц чи Ньютон?

Обидва, кожен своїм шляхом. Ньютон дійшов своїх результатів раніше, але Лейбніц першим їх опублікував — 1684 року. Суперечка про першість, що спалахнула 1708 року, отруїла останні роки Лейбніца; історики з початку XX століття загалом визнають його самостійність.

Що таке монади в Лейбніца?

Прості, неподільні й нематеріальні субстанції, з яких, за Лейбніцом, складається реальність. Кожна монада відображає весь світ зі своєї точки зору, а узгодженість між ними забезпечує встановлена Богом гармонія.

Як Лейбніц пов'язаний з Росією?

На прохання Петра I він складав проєкти реформ освіти й державного управління та обстоював створення академії наук у Санкт-Петербурзі. Академію заснували вже після його смерті.

Див. також

• Арифметика Основні дії — додавання, віднімання, множення й ділення; до них часто додають піднесення до степеня й добування кореня.
• Біт Термін увів у науковий обіг Клод Шеннон 1948 року, а придумав його Джон Тьюкі в Bell Labs.
• Теорія алгоритмів Виникла в 1930-х роках, коли Алонзо Черч, Курт Гедель, Стівен Кліні, Алан Тюрінг і Еміль Пост запропонували точні моделі обчислюваності.
• Арістотель Двадцять років навчався в Академії Платона, але відкинув його вчення про ідеї.
• Розділ «Математики» Усі статті підрозділу «Математики».

Джерела

1. Готфрід Вільгельм Лейбніц — Вікіпедія (українська)
2. Gottfried Wilhelm Leibniz — Wikipedia (англійська)
3. Théodicée — Wikipedia (англійська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.