Ледерберг Джошуа

Коротко

• 1946–1947 років разом з Едвардом Тейтемом показав, що кишкова паличка обмінюється генетичним матеріалом під час кон’югації.
• 1951 року з Нортоном Зіндером відкрив трансдукцію — перенесення генів між бактеріями за допомогою вірусів.
• Нобелівську премію отримав у 33 роки, розділивши її з Тейтемом і Джорджем Бідлом.
• Пізніше займався екзобіологією для NASA, штучним інтелектом (DENDRAL), у 1978–1990 роках очолював Рокфеллерівський університет.

У 1940-х роках більшість мікробіологів були певні: бактерія просто ділиться навпіл, і всі її нащадки — точні копії. Студент-медик Колумбійського університету Джошуа Ледерберг засумнівався в цьому. За кілька років він довів, що бактерії здатні обмінюватися генами, і в 33 роки став нобелівським лауреатом.

Ранні роки

Ледерберг народився 23 травня 1925 року в Монтклері, штат Нью-Джерсі, у родині рабина, і ще немовлям переїхав із батьками на Мангеттен. Середню школу Стайвесант закінчив у 15 років. У Колумбійському університеті вивчав зоологію й під керівництвом Френсіса Раяна досліджував хлібну цвіль Neurospora crassa. Ступінь бакалавра отримав 1944 року, потім почав медичну освіту.

Відкриття в генетиці бактерій

Натхненний працями Освальда Евері про роль ДНК, Ледерберг 1946 року написав Едвардові Тейтему й запропонував спільну роботу. В Єльському університеті вони показали, що кишкова паличка (Escherichia coli) має своєрідну статеву фазу: дві клітини з’єднуються й передають одна одній генетичний матеріал. Це явище назвали бактеріальною кон’югацією. 1947 року Ледерберг захистив докторську дисертацію в Єлі.

Медичний диплом він так і не завершив, натомість став асистент-професором генетики в Університеті Вісконсину в Медісоні. Тут з’явилися нові результати:

• 1951 — разом з Нортоном Зіндером виявив трансдукцію: перенесення генів між штамами сальмонели за посередництва вірусу;
• 1956 — разом із Лоренсом Морсом і Естер Ледерберг описав спеціалізовану трансдукцію на прикладі фага лямбда;
• 1957 — заснував кафедру медичної генетики й став членом Національної академії наук США.

Трансдукція пояснила, як бактерії різних видів швидко набувають стійкості до тих самих антибіотиків.

Нобелівська премія та Стенфорд

1958 року Ледерберг розділив Нобелівську премію з фізіології або медицини з Тейтемом і Джорджем Бідлом. Того ж року він переїхав до Стенфордського університету, де заснував і очолив кафедру генетики.

Запуск радянського супутника 1957 року спонукав ученого замислитися над біологічними ризиками космічних польотів. Разом із Карлом Саганом він обстоював нову науку — екзобіологію — і домігся, щоб біологія посіла помітне місце в програмах NASA, зокрема в пошуках життя на Марсі.

Штучний інтелект і наукова політика

У 1960-х роках Ледерберг разом з Едвардом Фейгенбаумом розробив DENDRAL — одну з перших експертних систем, створену для розв’язання хімічних задач. У 1978–1990 роках він був президентом Рокфеллерівського університету в Нью-Йорку.

Учений десятиліттями консультував уряд США: працював у дорадчих комітетах при президентові, 1979 року очолив президентську раду з питань раку. 1989 року отримав Національну наукову медаль. Помер 2 лютого 2008 року в Нью-Йорку.

Запитання

За що Ледерберг отримав Нобелівську премію?

За відкриття, що бактерії можуть «спаровуватися» й обмінюватися генами, та за дослідження організації їхнього генетичного матеріалу. До цього вважали, що бактерії лише копіюють себе, тож усі клітини одного походження генетично однакові.

Яку роль у відкриттях відіграла Естер Ледерберг?

Дружина вченого, мікробіолог Естер Ледерберг, працювала в його лабораторії: відкрила фактор фертильності F, брала участь у дослідженні спеціалізованої трансдукції. У Нобелівській премії її внесок не відзначено, і нині це часто наводять як приклад недооціненої праці жінок-науковиць.

Що таке екзобіологія, про яку писав Ледерберг?

Так він назвав науку про можливе позаземне життя. Після запуску першого супутника 1957 року Ледерберг попереджав, що космічні апарати можуть занести на Землю чужі мікроби або забруднити інші планети земними, й радив стерилізувати техніку та ізолювати астронавтів після повернення.

Див. також

• Бідл Джордж Велс Син фермера з Небраски; починав з генетики кукурудзи в Корнельському університеті.
• Дельбрюк Макс Починав як фізик-теоретик: передбачив розсіювання гамма-квантів на кулонівському полі, назване згодом дельбрюківським.
• Дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК) Мономер ДНК — нуклеотид: дезоксирибоза, залишок фосфорної кислоти й одна з чотирьох основ — аденін, гуанін, цитозин або тимін.
• Розділ «Генетика» Спадковість і мінливість, гени, мутації та методи генетичних досліджень.

Джерела

1. Джошуа Ледерберг — Вікіпедія (українська)
2. Joshua Lederberg — Wikipedia (англійська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.