КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ БАСЕЙН
Криворізький залізорудний басейн
Криворізький залізорудний басейн (Кривбас) — найбільший в Україні басейн покладів залізних руд, що тягнеться вузькою смугою понад 100 км з півночі на південь у Дніпропетровській області, переважно в долинах річок Саксагань та Інгулець.
Коротко
- Геологічно — синклінорій у межах Українського щита; руди пов’язані з докембрійською криворізькою серією.
- Багаті руди містять 51–66 % заліза, бідні — залізисті кварцити — 22–38 %.
- Промислову розробку почали 1881 року після відкриттів Олександра Поля та прокладання Катерининської залізниці.
- Найбільший річний видобуток товарної руди — близько 120 млн т — припав на 1978 рік.
Перша письмова згадка про криворізькі руди належить Василеві Зуєву, який 1781 року подорожував півднем тодішньої імперії. Однак промислова історія басейну почалася лише століттям пізніше — коли до покладів підвели залізницю.
Геологія
Кривбас лежить у межах Українського щита — давньої кристалічної основи, яка в центральній Україні майже виходить на поверхню. Залізорудні товщі утворюють вузьку смугу завширшки 2–7 км і завдовжки понад 100 км: від Жовтих Вод на півночі до широти Каховського водосховища на півдні. Загальна площа смуги — понад 300 км².
Геоструктурно басейн є синклінорієм — складною прогнутою складчастою структурою, у якій залягають породи криворізької серії протерозою. Тут виявлено близько 300 рудних тіл; вони простежуються на глибину понад 2,7 км, а подекуди виходять на поверхню.
Руди
| Тип | Вміст заліза |
|---|---|
| Багаті (мартитові, гематито-мартитові) | 51–66 % |
| Бідні — залізисті кварцити | 22–38 % |
Промислові запаси оцінювали приблизно у 18 млрд т, розвідані — близько 21 млрд т (дані на 2001 рік).
Історія освоєння
- 1866 — краєзнавець і підприємець Олександр Поль знайшов поклади високоякісної руди в Дубовій балці.
- 1880 — засновано акціонерне товариство «Залізні руди Кривого Рогу».
- 1881 — відкрито Саксаганський рудник; почалося будівництво Криворізької (Катерининської) залізниці.
- 1890 — задуто першу доменну піч Гданцівського чавуноливарного заводу.
- 1898 — видобуто 12 млн пудів руди.
Обсяги видобутку
Пік видобутку припав на 1970-ті роки, після 1991 року обсяги різко скоротилися. Опорні цифри:
| Рік | Показник |
|---|---|
| 1898 | 12 млн пудів руди (≈ 0,2 млн т) |
| 1975 | 48,7 млн т багатої руди з шахт — історичний максимум |
| 1978 | ≈ 120 млн т товарної руди — найбільший річний випуск |
| 1997 | 10 млн т багатої руди |
| 2003 | ≈ 50 млн т на рік |
На початку XXI століття потужності басейну оцінювали в 190 млн т сирої руди і 70 млн т товарної продукції на рік, тобто фактичний видобуток був набагато нижчим за можливий. Загалом за історію басейну видобуто приблизно 5,5 млрд т руди.
Свіжіших узагальнених даних у відкритих довідкових джерелах небагато; цифри за останні роки, зокрема після 2022 року, варто перевіряти за звітністю самих підприємств.
Підприємства
У басейні працюють гірничо-збагачувальні комбінати (Новокриворізький, Південний, Північний, Центральний, Інгулецький), шахти, зокрема «Суха Балка» та шахта імені Кірова (нині — імені Галковського), а також металургійні заводи Кривого Рогу. Шахти тривалий час об’єднувало виробниче об’єднання «Кривбасруда».
Запитання
Чим залізисті кварцити відрізняються від багатих руд?
Багаті руди (мартитові, гематито-мартитові) містять 51–66 % заліза. Залізисті кварцити значно бідніші — 22–38 % заліза, — тому перед металургійним переділом їх збагачують; для цього в Кривбасі й споруджено гірничо-збагачувальні комбінати.
Які підприємства працюють у Кривбасі?
Основу становлять гірничо-збагачувальні комбінати — Північний, Центральний, Південний, Інгулецький, Новокриворізький — і шахти, зокрема «Суха Балка». У минулому важливу роль відігравало й шахтне об’єднання «Кривбасруда».
Див. також
- Кременчуцький залізорудний район Залізисті кварцити тягнуться смугою з півночі на південь на 45 кілометрів завширшки від кількох сотень метрів до 1–3 кілометрів.
- Курська магнітна аномалія Лежить переважно в Курській і Бєлгородській областях Росії, частково в Орловській і Воронезькій; краєм заходить в історичні Сіверщину та Слобожанщину.
- Мартенівська піч Висока температура досягається завдяки регенераторам — камерам із вогнетривкою цеглою, які нагріваються відхідними газами й віддають тепло повітрю та паливу.
- Конверторне виробництво Конвертор — грушоподібна сталева посудина, викладена всередині вогнетривкою цеглою, що повертається на цапфах для заливання чавуну й зливання сталі.
- Ленський вугільний басейн Займає східну частину Сибірської платформи, у межах Вілюйської синеклізи та Приверхоянського прогину.
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБАКАНСЬКЕ ЗАЛІЗОРУДНЕ РОДОВИЩЕ Абаканське залізорудне родовище — родовище магнетитових руд у Республіці Хакасія (Росія), у відрогах Західного Саяну, у верхній течії річки Абакан поблизу міста Абаза.
- АБКАЙК Абкайк (араб. بقيق) — велике нафтове родовище у Східній провінції Саудівської Аравії, що належить до нафтогазоносного басейну Перської затоки; поряд розташований найбільший у світі комплекс підготовки нафти Saudi Aramco.
- АБУ САФА Абу-Сафа (араб. حقل أبو سعفة) — морське нафтове родовище в акваторії Перської затоки на кордоні Саудівської Аравії та Бахрейну, яке розробляє компанія Saudi Aramco, а продукцію ділять дві держави.
- АГАДЖАРІ Агаджарі — велике газоконденсатно-нафтове родовище на південному заході Ірану, у провінції Хузестан, приблизно за 130 км від Абадана; належить до нафтогазоносного басейну Перської затоки.