Криворізький залізорудний басейн

Коротко

• Геологічно — синклінорій у межах Українського щита; руди пов’язані з докембрійською криворізькою серією.
• Багаті руди містять 51–66 % заліза, бідні — залізисті кварцити — 22–38 %.
• Промислову розробку почали 1881 року після відкриттів Олександра Поля та прокладання Катерининської залізниці.
• Найбільший річний видобуток товарної руди — близько 120 млн т — припав на 1978 рік.

Перша письмова згадка про криворізькі руди належить Василеві Зуєву, який 1781 року подорожував півднем тодішньої імперії. Однак промислова історія басейну почалася лише століттям пізніше — коли до покладів підвели залізницю.

Геологія

Кривбас лежить у межах Українського щита — давньої кристалічної основи, яка в центральній Україні майже виходить на поверхню. Залізорудні товщі утворюють вузьку смугу завширшки 2–7 км і завдовжки понад 100 км: від Жовтих Вод на півночі до широти Каховського водосховища на півдні. Загальна площа смуги — понад 300 км².

Геоструктурно басейн є синклінорієм — складною прогнутою складчастою структурою, у якій залягають породи криворізької серії протерозою. Тут виявлено близько 300 рудних тіл; вони простежуються на глибину понад 2,7 км, а подекуди виходять на поверхню.

Руди

Тип	Вміст заліза
Багаті (мартитові, гематито-мартитові)	51–66 %
Бідні — залізисті кварцити	22–38 %

Промислові запаси оцінювали приблизно у 18 млрд т, розвідані — близько 21 млрд т (дані на 2001 рік).

Історія освоєння

• 1866 — краєзнавець і підприємець Олександр Поль знайшов поклади високоякісної руди в Дубовій балці.
• 1880 — засновано акціонерне товариство «Залізні руди Кривого Рогу».
• 1881 — відкрито Саксаганський рудник; почалося будівництво Криворізької (Катерининської) залізниці.
• 1890 — задуто першу доменну піч Гданцівського чавуноливарного заводу.
• 1898 — видобуто 12 млн пудів руди.

Обсяги видобутку

Пік видобутку припав на 1970-ті роки, після 1991 року обсяги різко скоротилися. Опорні цифри:

Рік	Показник
1898	12 млн пудів руди (≈ 0,2 млн т)
1975	48,7 млн т багатої руди з шахт — історичний максимум
1978	≈ 120 млн т товарної руди — найбільший річний випуск
1997	10 млн т багатої руди
2003	≈ 50 млн т на рік

На початку XXI століття потужності басейну оцінювали в 190 млн т сирої руди і 70 млн т товарної продукції на рік, тобто фактичний видобуток був набагато нижчим за можливий. Загалом за історію басейну видобуто приблизно 5,5 млрд т руди.

Свіжіших узагальнених даних у відкритих довідкових джерелах небагато; цифри за останні роки, зокрема після 2022 року, варто перевіряти за звітністю самих підприємств.

Підприємства

У басейні працюють гірничо-збагачувальні комбінати (Новокриворізький, Південний, Північний, Центральний, Інгулецький), шахти, зокрема «Суха Балка» та шахта імені Кірова (нині — імені Галковського), а також металургійні заводи Кривого Рогу. Шахти тривалий час об’єднувало виробниче об’єднання «Кривбасруда».

Запитання

Чим залізисті кварцити відрізняються від багатих руд?

Багаті руди (мартитові, гематито-мартитові) містять 51–66 % заліза. Залізисті кварцити значно бідніші — 22–38 % заліза, — тому перед металургійним переділом їх збагачують; для цього в Кривбасі й споруджено гірничо-збагачувальні комбінати.

Які підприємства працюють у Кривбасі?

Основу становлять гірничо-збагачувальні комбінати — Північний, Центральний, Південний, Інгулецький, Новокриворізький — і шахти, зокрема «Суха Балка». У минулому важливу роль відігравало й шахтне об’єднання «Кривбасруда».

Див. також

• Кременчуцький залізорудний район Залізисті кварцити тягнуться смугою з півночі на південь на 45 кілометрів завширшки від кількох сотень метрів до 1–3 кілометрів.
• Курська магнітна аномалія Лежить переважно в Курській і Бєлгородській областях Росії, частково в Орловській і Воронезькій; краєм заходить в історичні Сіверщину та Слобожанщину.
• Мартенівська піч Висока температура досягається завдяки регенераторам — камерам із вогнетривкою цеглою, які нагріваються відхідними газами й віддають тепло повітрю та паливу.
• Конверторне виробництво Конвертор — грушоподібна сталева посудина, викладена всередині вогнетривкою цеглою, що повертається на цапфах для заливання чавуну й зливання сталі.
• Ленський вугільний басейн Займає східну частину Сибірської платформи, у межах Вілюйської синеклізи та Приверхоянського прогину.

Джерела

1. Криворізький залізорудний басейн — Вікіпедія (українська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.