Кременчуцький залізорудний район

Коротко

• Залізисті кварцити тягнуться смугою з півночі на південь на 45 кілометрів завширшки від кількох сотень метрів до 1–3 кілометрів.
• Розвідано дев’ять родовищ, зокрема Горішньо-Плавнівське, Лавриківське та Єристівське.
• Аномалію помітили ще наприкінці XIX століття; систематичну розвідку з 1924 року почав геолог Андрій Строна.
• На базі родовищ працюють Полтавський і Єристівський гірничо-збагачувальні комбінати в Горішніх Плавнях.

«Поблизу є величезна магнітна аномалія», — писав 1897 року Володимир Вернадський у полтавському журналі «Хуторянин». Він простежив її від села Ламане за Пслом майже до Келеберди на Дніпрі й радив серйозно вивчити ознаки залізняку біля Кременчука. Через три десятиліття ці поради справдилися.

Геологія

Район складається зі смуги докембрійських порід завширшки 1–3 кілометри, що тягнеться з півночі на південь на 45 кілометрів. Руди пов’язані з саксаганською світою криворізької серії нижнього протерозою — тієї самої, що й у Кривбасі. Світа завтовшки до 1200–1300 метрів складається з п’яти горизонтів залізистих кварцитів, розділених сланцями.

На півдні рудні породи залягають на глибині 15–20 метрів, на півночі — до 420 метрів під осадовим чохлом.

Тип руди	Середній вміст заліза
Багаті руди	≈ 58,5 %
Магнетитові кварцити	≈ 32,8 %
Кумінгтоніт-магнетитові кварцити	≈ 27,4 %

Розвідано дев’ять родовищ: Горішньо-Плавнівське, Лавриківське, Єристівське, Біланівське (у деяких джерелах — Беланівське), Галещинське, Василівське, Харченківське, Мануйлівське та Броварське.

Історія розвідки

Магнітні виміри на Полтавщині вів у 1880-х роках магнітолог Петро Армашевський; тоді ж геологи склали першу геологічну карту краю. Цілеспрямовано аномалію почав досліджувати 1924 року Андрій Строна, який шукав північні межі Кривбасу.

• 1929–1930 — детальна магнітометрична зйомка всього району;
• 1931–1935 — Кременчуцька геологопошукова партія Сергія Родіонова пробурила близько 340 свердловин;
• 1939–1941 — новий етап робіт, перерваний війною;
• 1945–1948 — дослідження під керівництвом геофізика Зінаїди Крутиховської;
• 1956 — точні геологічні карти аномалії;
• 1968–1987 — відновлені пошуки й розвідка.

Видобуток

29 листопада 1960 року почалося будівництво гірничо-збагачувального комбінату; цю дату вважають і офіційною датою заснування міста Горішні Плавні (до 2016 року — Комсомольськ), яке 1972 року дістало статус міста. Комбінат запустили 1970 року як Дніпровський ГЗК; з 1981 року він називається Полтавським. Підприємство має повний цикл — від добування руди в кар’єрі до випуску залізорудних котунів — і є великим експортером котунів до Європи.

Восени 2012 року неподалік став до ладу Єристівський ГЗК. Руда там залягає ближче до поверхні, і з тонни виходить більше концентрату: близько 470 кілограмів проти 400 на Полтавському комбінаті.

Запитання

Що таке магнітна аномалія?

Це ділянка, де магнітне поле Землі помітно відрізняється від звичайного. Над великими покладами магнетиту, мінералу з сильними магнітними властивостями, стрілка компаса й магнітометри показують відхилення, тому такі аномалії служать прямою підказкою для пошуку залізних руд.

Скільки руди в Кременчуцькому районі?

Довідники наводять різні цифри. Гірничий енциклопедичний словник подає розвідані запаси в 4,1 мільярда тонн, а в інших описах ресурси північної й південної частин оцінюють разом у понад 15 мільярдів тонн. Розбіжність залежить від того, рахують лише розвідані запаси чи всі прогнозні ресурси.

Див. також

• Криворізький залізорудний басейн Геологічно — синклінорій у межах Українського щита; руди пов’язані з докембрійською криворізькою серією.
• Курська магнітна аномалія Лежить переважно в Курській і Бєлгородській областях Росії, частково в Орловській і Воронезькій; краєм заходить в історичні Сіверщину та Слобожанщину.
• Мартенівська піч Висока температура досягається завдяки регенераторам — камерам із вогнетривкою цеглою, які нагріваються відхідними газами й віддають тепло повітрю та паливу.
• Розділ «Родовища» Усі статті підрозділу «Родовища».

Джерела

1. Кременчуцька магнітна аномалія — Вікіпедія (українська)
2. Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат — Вікіпедія (українська)
3. Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат — Вікіпедія (українська)
4. Гірничий енциклопедичний словник / за ред. В. С. Білецького. — Т. 3. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2004.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.