Кравченко Галина Сергіївна

Коротко

• 1921 року закінчила хореографічне училище при Большому театрі в класі Олександра Горського й кілька років танцювала соло.
• У кіно дебютувала 1924 року; найвідоміші ролі німого періоду — у фільмах «Папіросниця від Моссельпрому», «Лісова бувальщина», «Булат-Батир», «Лялька з мільйонами».
• Після репресій проти родини чоловіка, сина Лева Камєнєва, майже два десятиліття майже не знімалася.
• Повернулася на екран у 1960-х; помітна пізня роль — у «Війні і мирі» Сергія Бондарчука (1967).

У середині 1920-х ім’я Галини Кравченко стояло в титрах популярних стрічок «Межрабпому». За десять років вона майже зникла з екрана — не з власної волі, а через долю родини, до якої увійшла.

Балет

Кравченко народилася 11 лютого 1905 року; більшість довідників називає місцем народження Казань. Після революції родина переїхала до Москви. 1921 року дівчина закінчила театрально-хореографічне училище при Большому театрі в класі відомого балетмейстера Олександра Горського.

У 1921–1922 роках вона була солісткою балету в Опері Сергія Зиміна, потім два роки танцювала в Експериментальному театрі. Балетна виучка згодом стала в пригоді в кіно: її героїні рухалися легко й виразно.

Зірка німого кіно

За переказом, із Кравченко випадково познайомився режисер Всеволод Пудовкін і порадив їй учитися акторської майстерності. У 1922–1927 роках вона навчалася в Державному технікумі кінематографії, зокрема в майстерні Володимира Гардіна, і працювала на студії «Межрабпом-Русь».

Перша поява на екрані — епізод в «Аеліті» Якова Протазанова (1924). Далі пішли головні й помітні ролі:

Рік	Фільм	Роль
1924	«Папіросниця від Моссельпрому»	кіноакторка
1926	«Лісова бувальщина»	Ванда
1927–1928	«Булат-Батир»	Олена фон Брандт
1928	«Лялька з мільйонами»	Бланш
1933	«Великий утішитель»	Аннабел Адамс

Роки забуття

У 1930-х Кравченко була дружиною сина Лева Камєнєва — одного з колишніх лідерів більшовицької партії. 1936 року Камєнєва засудили на першому московському показовому процесі й розстріляли; репресії зачепили всю його родину. Акторка фактично втратила роботу більш ніж на двадцять років, з’являючись лише в дрібних ролях, як-от у «Суворові» (1941). У 1942–1943 роках вона грала в Російському драматичному театрі імені Грибоєдова в Тбілісі.

Повернення

Після «відлиги» Кравченко знову почали запрошувати на зйомки, переважно на ролі матерів і бабусь. Найпомітнішою пізньою роботою стала роль у «Війні і мирі» Сергія Бондарчука (1967). Вона знімалася й у 1980-х, зокрема в стрічці «Історія одного кохання» (1981) на Київській кіностудії імені Олександра Довженка. У роки перебудови Камєнєва (1988) і її покійного чоловіка посмертно реабілітували. Галина Кравченко померла 5 березня 1996 року в Москві й залишила книжку спогадів.

Запитання

Де народилася Галина Кравченко — в Казані чи в Астрахані?

Сучасні довідки, зокрема Вікіпедія різними мовами, називають Казань. У старих енциклопедичних виданнях трапляється Астрахань. Документів, які остаточно розв’язали б питання, у відкритих джерелах немає, тож тут наведено обидві версії.

Кого вона зіграла у «Війні і мирі»?

За різними даними — по-різному: у списку акторів фільму в російськомовній Вікіпедії та в англомовній статті про акторку вона значиться як Марія Львівна Карагіна, мати Жюлі, а українська Вікіпедія називає саму Жюлі Карагіну. Більшість джерел схиляється до першого варіанта.

Див. також

• Бондарчук Сергій Федорович Народився на Херсонщині, кар’єру зробив переважно в Москві; закінчив ВДІК 1948 року.
• Розділ «Кіноактори» Усі статті підрозділу «Кіноактори».

Джерела

1. Кравченко Галина Сергіївна — Вікіпедія (українська)
2. Galina Kravchenko — Wikipedia (англійська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.