Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

КОРНБЕРГ

Корнберг Артур

Корнберг Артур (Arthur Kornberg; 3 березня 1918, Бруклін, Нью-Йорк — 26 жовтня 2007, Стенфорд, Каліфорнія) — американський біохімік, дослідник ферментів синтезу нуклеїнових кислот, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 1959 року (разом із Северо Очоа).

Розділ: Нобелівська премія з медицини та фізіології Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • 1956 року виділив і очистив перший фермент, що синтезує ДНК, — ДНК-полімеразу I.
  • Нобелівську премію 1959 року отримав за відкриття механізмів біологічного синтезу РНК і ДНК.
  • 1967 року разом з колегами вперше отримав у пробірці біологічно активну ДНК вірусу.
  • Його син Роджер Корнберг став лауреатом Нобелівської премії з хімії 2006 року.

Свою автобіографію Артур Корнберг назвав «For the Love of Enzymes» — «З любові до ферментів». Ця любов привела його до відкриття, без якого неможливо уявити сучасну молекулярну біологію: ферменту, який копіює ДНК.

Шлях у науку

Корнберг народився 1918 року в Брукліні в родині іммігрантів, які 1900 року переїхали до Нью-Йорка з австрійської Галичини. Закінчив нью-йоркський Сіті-коледж і Рочестерський університет. 1942 року служив офіцером медичної служби Берегової охорони США.

Роки Місце роботи
1942–1953 Національний інститут здоров’я, Бетесда (з перервою на стажування)
1946–1947 стажування в лабораторії Северо Очоа (Нью-Йоркський університет), потім у Карла й Герті Корі (Сент-Луїс)
1953–1959 керівник відділу мікробіології Вашингтонського університету в Сент-Луїсі
з 1959 професор біохімії Стенфордського університету, до 1969 року — керівник підрозділу біохімії

Від коферментів до ДНК

Перші роботи Корнберга стосувалися проміжних продуктів обміну речовин і ферментів, що їх утворюють. Він з’ясував реакції синтезу коферментів флавінаденіндинуклеотиду та дифосфоуридинуклеотиду, які беруть участь в окисно-відновних процесах клітини.

Далі він перейшов до нуклеотидів — «цеглинок» ДНК і РНК — і питання, як вони з’єднуються в ланцюг. 1956 року Корнберг виділив перший фермент, що полімеризує ДНК. Нині його називають ДНК-полімеразою I. Так уперше вдалося відтворити синтез ДНК поза живою клітиною.

Нобелівська премія

1959 року Корнберг і Северо Очоа, у лабораторії якого він колись стажувався, отримали Нобелівську премію з фізіології або медицини «за відкриття механізмів біологічного синтезу рибонуклеїнової і дезоксирибонуклеїнової кислот».

Пізні роботи

1967 року Корнберг разом з Гуліа, використавши як матрицю ДНК так званого вірусу Сіншмейера, вперше отримав у пробірці біологічно активну ДНК. В останні роки вчений вивчав обмін неорганічних поліфосфатів. Помер 26 жовтня 2007 року в Стенфорді від дихальної недостатності.

Визнання

Крім Нобелівської премії, Корнберг отримав премію Пола Льюїса Американського хімічного товариства з хімії ферментів (1951), Національну наукову медаль США (1979), премію Гайрднера (1995). Він був членом Національної академії наук США та Американської академії наук і мистецтв, іноземним членом Лондонського королівського товариства. Свої дослідження він підсумував у книжках «Enzymatic Synthesis of DNA» (1961) і «DNA Synthesis» (1974).

Запитання

Що таке ДНК-полімераза, яку відкрив Корнберг?

Це фермент, що збирає новий ланцюг ДНК з окремих нуклеотидів, використовуючи наявний ланцюг як матрицю. Саме так клітина копіює спадкову інформацію перед поділом. Фермент, виділений Корнбергом 1956 року, нині називають ДНК-полімеразою I.

Чи були в родині Корнбергів інші нобелівські лауреати?

Так. Син Артура Роджер Корнберг став лауреатом Нобелівської премії з хімії 2006 року. Загалом у вченого було троє синів — Роджер, Томас і Кеннет.

Див. також

Джерела

  1. Артур Корнберг — Вікіпедія (українська)
  2. Arthur Kornberg — Wikipedia (англійська)
  3. Wikidata: Q295678

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику