КОЛЯДКИ
Колядки
Колядки — величальні календарно-обрядові пісні зимового циклу, які виконують на Різдво та впродовж різдвяних свят, обходячи оселі з побажаннями добра й достатку господарям.
Коротко
- Назва пов’язана з латинським calendae — першим днем місяця, через свято Коляди.
- Найдавніші колядки мають дохристиянські мотиви: творення світу, величання господаря як володаря обійстя.
- Колядників очолює «береза», мішок із дарунками носить «міхоноша»; з колядою ходять зі звіздою, «козою», вертепом.
- Найповнішу класичну збірку видав Володимир Гнатюк — «Колядки і щедрівки» (1914).
«Добрий вечір тобі, пане господарю» — так починається одна з найвідоміших колядок, і цей зачин добре показує суть жанру. Колядка — це звертання до конкретної родини: гурт приходить під вікно, вітає господаря, бажає хаті здоров’я, урожаю й приплоду, а за це отримує частування й дарунки.
Походження
Слово «коляда» в слов’янських мовах вважають запозиченням із латинського calendae — так у Римі називали перший день кожного місяця, а новорічні календи супроводжувалися обходами домівок і побажаннями. У слов’ян Коляда стала назвою зимового свята, пов’язаного з поворотом сонця на весну та вшануванням предків.
Після запровадження християнства обряд приєднали до Різдва. Церковні повчання довго засуджували «ігрища» колядників, але звичай вистояв, а духівництво й книжники створили нові різдвяні пісні з біблійними сюжетами.
Давні й християнські колядки
Найархаїчніші колядки зберегли образи, далекі від Євангелія:
- космогонічні — про те, як «ще не було початку світа» і з дна моря дістали пісок та камінь, з яких постала земля;
- величальні господарю — він порається на обійсті, а до нього в гості приходять сонце, місяць і дрібен дощик;
- хлопцеві й дівчині — про молодця-лицаря, що здобуває місто, і дівчину, до якої сватаються.
Християнські колядки оспівують Різдво, поклоніння пастухів і волхвів, утечу до Єгипту. У багатьох піснях обидва шари переплелися: Бога запрошують до столу, як дорогого гостя на господарське свято.
Як колядують
Колядники ходять гуртом, у якому кожен має свою роль: «береза» веде гурт і домовляється з господарями, «міхоноша» носить мішок із подарунками, «звіздар» несе восьмикутну звізду на жердині. Поширені обходи з «козою», що «вмирає» й «оживає» на подвір’ї, та вертеп — ляльковий або живий театр на різдвяний сюжет, відомий в Україні щонайменше з XVIII століття.
Збирання й вивчення
Колядки записували Михайло Максимович, Яків Головацький, Павло Чубинський. Найповніше видання підготував Володимир Гнатюк: два томи «Колядок і щедрівок» вийшли 1914 року в Етнографічному збірнику Наукового товариства імені Шевченка. Обробки колядок для хору писали Микола Лисенко, Микола Леонтович, Кирило Стеценко, Олександр Кошиць, чий хор у 1919–1924 роках виконував їх по всьому світу.
Запитання
Чим колядки відрізняються від щедрівок?
Колядки співають на Різдво й у різдвяні дні, щедрівки — на Щедрий вечір перед Новим роком (свято Маланки й Василя). У щедрівках часто згадуються весна, ластівка, засів збіжжя, що нагадує про давнє святкування Нового року навесні. Найвідоміша щедрівка — «Щедрик» в обробці Миколи Леонтовича, яку світ знає як Carol of the Bells.
Коли колядують в Україні тепер?
Від 2023 року Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар, тож Святвечір припадає на 24 грудня, а Різдво — на 25-те. Колядувати починають на Святвечір і продовжують упродовж різдвяних свят; у частині громад зберігають і старі дати.
Чим колядка відрізняється від коляди?
Фольклористи інколи розрізняють давні народні колядки величального змісту й коляди — релігійні різдвяні пісні, зокрема авторського, книжного походження. Приклади коляд — «Нова радість стала», «Бог предвічний народився». У повсякденному мовленні обидва слова вживають як синоніми.
Див. також
- Масниця Дата рухома: тиждень перед Великим постом, тобто за сім тижнів до Великодня, — зазвичай кінець лютого або початок березня.
- Масове дійство Його грають на площах, вулицях, стадіонах, у парках і на набережних, а не в театральній залі.
- Колесса Микола Філаретович Син фольклориста Філарета Колесси; освіту здобув у Празі — в університеті й консерваторії.
- Розділ «Традиції» Звичаї, обряди й свята.
Джерела
- Колядки — Вікіпедія (українська)
- Гнатюк В. Колядки і щедрівки // Етнографічний збірник НТШ. — Т. 35–36. — Львів, 1914.
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АРАБИ Араби — група народів семітського походження, для яких рідною є арабська мова; вони становлять основне населення країн Північної Африки й Західної Азії, що об’єднані в Лігу арабських держав.
- КАЛЬЯН Кальян (перс. قلیان — ghalyān) — прилад для куріння, у якому дим перед вдиханням проходить крізь посудину з водою або іншою рідиною, що охолоджує й частково фільтрує його.
- КОРАЛІ Коралі — традиційне українське жіноче намисто з привізних коралових намистин у формі циліндриків чи барилець, нанизаних на кілька ниток-разків; один із головних елементів святкового народного вбрання.
- МАТАДОР Матадор (ісп. matador de toros — букв. «той, хто вбиває биків») — головний учасник пішої кориди, який виконує фінальну частину бою й завдає бикові смертельного удару шпагою.