Колядки

Коротко

• Назва пов’язана з латинським calendae — першим днем місяця, через свято Коляди.
• Найдавніші колядки мають дохристиянські мотиви: творення світу, величання господаря як володаря обійстя.
• Колядників очолює «береза», мішок із дарунками носить «міхоноша»; з колядою ходять зі звіздою, «козою», вертепом.
• Найповнішу класичну збірку видав Володимир Гнатюк — «Колядки і щедрівки» (1914).

«Добрий вечір тобі, пане господарю» — так починається одна з найвідоміших колядок, і цей зачин добре показує суть жанру. Колядка — це звертання до конкретної родини: гурт приходить під вікно, вітає господаря, бажає хаті здоров’я, урожаю й приплоду, а за це отримує частування й дарунки.

Походження

Слово «коляда» в слов’янських мовах вважають запозиченням із латинського calendae — так у Римі називали перший день кожного місяця, а новорічні календи супроводжувалися обходами домівок і побажаннями. У слов’ян Коляда стала назвою зимового свята, пов’язаного з поворотом сонця на весну та вшануванням предків.

Після запровадження християнства обряд приєднали до Різдва. Церковні повчання довго засуджували «ігрища» колядників, але звичай вистояв, а духівництво й книжники створили нові різдвяні пісні з біблійними сюжетами.

Давні й християнські колядки

Найархаїчніші колядки зберегли образи, далекі від Євангелія:

• космогонічні — про те, як «ще не було початку світа» і з дна моря дістали пісок та камінь, з яких постала земля;
• величальні господарю — він порається на обійсті, а до нього в гості приходять сонце, місяць і дрібен дощик;
• хлопцеві й дівчині — про молодця-лицаря, що здобуває місто, і дівчину, до якої сватаються.

Християнські колядки оспівують Різдво, поклоніння пастухів і волхвів, утечу до Єгипту. У багатьох піснях обидва шари переплелися: Бога запрошують до столу, як дорогого гостя на господарське свято.

Як колядують

Колядники ходять гуртом, у якому кожен має свою роль: «береза» веде гурт і домовляється з господарями, «міхоноша» носить мішок із подарунками, «звіздар» несе восьмикутну звізду на жердині. Поширені обходи з «козою», що «вмирає» й «оживає» на подвір’ї, та вертеп — ляльковий або живий театр на різдвяний сюжет, відомий в Україні щонайменше з XVIII століття.

Збирання й вивчення

Колядки записували Михайло Максимович, Яків Головацький, Павло Чубинський. Найповніше видання підготував Володимир Гнатюк: два томи «Колядок і щедрівок» вийшли 1914 року в Етнографічному збірнику Наукового товариства імені Шевченка. Обробки колядок для хору писали Микола Лисенко, Микола Леонтович, Кирило Стеценко, Олександр Кошиць, чий хор у 1919–1924 роках виконував їх по всьому світу.

Запитання

Чим колядки відрізняються від щедрівок?

Колядки співають на Різдво й у різдвяні дні, щедрівки — на Щедрий вечір перед Новим роком (свято Маланки й Василя). У щедрівках часто згадуються весна, ластівка, засів збіжжя, що нагадує про давнє святкування Нового року навесні. Найвідоміша щедрівка — «Щедрик» в обробці Миколи Леонтовича, яку світ знає як Carol of the Bells.

Коли колядують в Україні тепер?

Від 2023 року Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар, тож Святвечір припадає на 24 грудня, а Різдво — на 25-те. Колядувати починають на Святвечір і продовжують упродовж різдвяних свят; у частині громад зберігають і старі дати.

Чим колядка відрізняється від коляди?

Фольклористи інколи розрізняють давні народні колядки величального змісту й коляди — релігійні різдвяні пісні, зокрема авторського, книжного походження. Приклади коляд — «Нова радість стала», «Бог предвічний народився». У повсякденному мовленні обидва слова вживають як синоніми.

Див. також

• Масниця Дата рухома: тиждень перед Великим постом, тобто за сім тижнів до Великодня, — зазвичай кінець лютого або початок березня.
• Масове дійство Його грають на площах, вулицях, стадіонах, у парках і на набережних, а не в театральній залі.
• Колесса Микола Філаретович Син фольклориста Філарета Колесси; освіту здобув у Празі — в університеті й консерваторії.
• Розділ «Традиції» Звичаї, обряди й свята.

Джерела

1. Колядки — Вікіпедія (українська)
2. Гнатюк В. Колядки і щедрівки // Етнографічний збірник НТШ. — Т. 35–36. — Львів, 1914.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.