КОВТУН
Ковтун Валерій Петрович
Ковтун Валерій Петрович (22 жовтня 1944, Ясинувата, нині Донецька область — 3 лютого 2005, Київ) — український артист балету, балетмейстер і педагог, соліст і головний балетмейстер Київського театру опери та балету, народний артист СРСР (1978).
Коротко
- Закінчив Київське хореографічне училище (1965), танцював у Харкові, з 1968 до 1985 року — у Київському театрі опери та балету.
- Багато років виступав у дуеті з балериною Тетяною Таякіною, з 1973 року — також партнер Майї Плісецької.
- Лауреат міжнародних конкурсів у Варні й Москві, премії імені Ніжинського (Париж, 1977), Шевченківської премії (1986).
- Очолював балет Київської опери, Київський театр класичного балету, викладав у хореографічному училищі та театральному інституті.
Хлопець із залізничного міста Ясинувата прийшов до Київського хореографічного училища пізно, у шостий клас, маючи за плечима лише самодіяльний танцювальний гурток. Через десять років Валерій Ковтун був прем’єром київської опери, а ще за кілька років — партнером Майї Плісецької.
Навчання і перші сцени
Ковтун народився 22 жовтня 1944 року в Ясинуватій. Дитиною займався в танцювальному гуртку Будинку культури залізничників, потім у самодіяльному балеті при студентському Будинку культури в Дніпрі (тоді Дніпропетровськ). 1962 року вступив до Київського хореографічного училища, де навчався в І. М. Булатової та Є. М. Зайцева, і закінчив його 1965 року.
Перші три сезони він танцював у Харківському театрі опери та балету. 1968 року перейшов до Київського театру опери та балету імені Тараса Шевченка (нині Національна опера України) і залишався його солістом до 1985 року.
Сценічна кар’єра
1969 року в театрі склався дует Ковтуна з балериною Тетяною Таякіною, яка згодом стала його дружиною. 1977 року обоє отримали премію Ленінського комсомолу.
Конкурсні відзнаки:
- 1970 — третє місце на V Міжнародному балетному конкурсі у Варні;
- 1973 — друге місце на Міжнародному конкурсі артистів балету в Москві;
- 1977 — премія імені Вацлава Ніжинського Французької академії танцю на IV Міжнародному фестивалі танцю в Парижі.
З 1973 року Ковтун на запрошення Майї Плісецької виступав її партнером. Гастролі привели його до десятків країн Європи, Азії й обох Америк — від Англії та Індії до Японії, Аргентини й Венесуели.
Серед головних ролей танцівника в київському репертуарі — партії в «Лісовій пісні» Михайла Скорульського та «Сплячій красуні» Петра Чайковського. Саме за них 1986 року він отримав Шевченківську премію.
Балетмейстер і педагог
1984 року Ковтун закінчив балетмейстерський факультет Державного інституту театрального мистецтва в Москві, де навчався в Ростислава Захарова. У 1985–1987 роках був головним балетмейстером Київського театру опери та балету, потім Укрконцерту. З 1989 року очолював Київський театр класичного балету, а в 1998–2005 роках був головним балетмейстером Київського музичного театру для дітей та юнацтва.
Паралельно він викладав: з 1977 по 1997 рік — дуетний танець у Київському хореографічному училищі, у 1989–2003 роках завідував кафедрою сценічного руху в Київському інституті театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.
Відзнаки
| Рік | Звання або нагорода |
|---|---|
| 1976 | народний артист УРСР |
| 1977 | премія Ленінського комсомолу (разом з Т. Таякіною) |
| 1978 | народний артист СРСР |
| 1986 | Державна премія УРСР імені Т. Г. Шевченка |
Валерій Ковтун помер 3 лютого 2005 року в Києві від енцефаліту й похований на Байковому кладовищі. Його син Кирило теж став танцівником і викладав дуетний танець у тому самому училищі.
Запитання
За що Валерій Ковтун отримав Шевченківську премію?
Премію 1986 року йому присудили за головні партії в балетах «Лісова пісня» Михайла Скорульського та «Спляча красуня» Петра Чайковського на сцені Київського театру опери та балету, а також за концертну діяльність.
З ким танцював Ковтун?
Його постійною партнеркою з 1969 року була Тетяна Таякіна, згодом дружина. З 1973 року на запрошення Майї Плісецької він виступав з нею в телезйомках, на гастролях і в спектаклях Великого театру в Москві.
Див. також
- Литвиненко-Вольгемут Марія Іванівна Закінчила Київське музичне училище (1912), дебютувала в трупі Миколи Садовського.
- Крушельницька Соломія Амвросіївна 1893 року з відзнакою закінчила Львівську консерваторію й того ж року дебютувала в опері; удосконалювалася в Мілані.
- Розділ «Мистецтво» Усі статті підрозділу «Мистецтво».
Джерела
- Ковтун Валерій Петрович — Вікіпедія (українська)
- Wikidata: Q12111100
- Ковтун Валерій Петрович // Українська музична енциклопедія. — Т. 2. — Київ: ІМФЕ НАНУ, 2008. — С. 455.
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБАКЕЛІЯ Абакелія Тамара Григорівна (груз. თამარ აბაკელია; 1905, Хоні — 14 травня 1953, Тбілісі) — грузинська скульпторка, графікиня й театральна художниця, авторка пам’ятника Лесі Українці в Сурамі та ілюстрацій до українського видання «Витязя в тигровій шкурі».
- АДАМСОН ДЖОЙ Адамсон Джой (справжнє ім’я Фрідеріке Вікторія Гесснер, нім. Friederike Victoria Gessner; 20 січня 1910, Троппау, нині Опава, Чехія — 3 січня 1980, заповідник Шаба, Кенія) — натуралістка, художниця й письменниця, авторка книжки «Народжена вільною» про левицю Ельзу.
- АГІН Агін Олександр Олексійович (1817, село Петровське Псковської губернії — 1875, Качанівка, нині Чернігівська область) — графік і педагог, один із зачинателів реалістичної книжкової ілюстрації в Російській імперії, з 1853 року жив і працював в Україні.
- АЙВАЗОВСЬКИЙ Айвазовський Іван Костянтинович (вірм. Ованнес Айвазян; 17 (29) липня 1817, Феодосія — 19 квітня (2 травня) 1900, Феодосія) — живописець-мариніст вірменського походження, академік Петербурзької академії мистецтв, автор близько 6 тисяч творів і засновник картинної галереї у Феодосії.