Квасови Андрій і Олексій Васильовичі

Коротко

• Андрій Квасов працював на замовлення Розумовських; його головна збережена споруда в Україні — собор Різдва Богородиці в Козельці.
• За його проєктами 1766–1769 років у Глухові звели муровані Київську і Московську брами.
• Олексій Квасов з 1763 року керував архітектурною частиною Комісії про кам’яну забудову Петербурга й Москви.
• Біографії обох братів відомі погано; дати життя в джерелах розходяться.

У середині XVIII століття старший брат гетьмана Кирила Розумовського, граф Олексій Розумовський, мав кошти й бажання прикрасити рідні місця на Чернігівщині. Серед архітекторів, яких запрошувала родина, був Андрій Квасов — майстер, чиє ім’я сьогодні пов’язують передусім із Козельцем.

Андрій Квасов

Життя

Точні дати життя Андрія Васильовича Квасова невідомі: його народження відносять приблизно до 1720 року, смерть — до часу після 1770-го. Він навчався в Будівельній канцелярії під керівництвом архітектора Михайла Земцова. 1741 року допомагав Земцову готувати коронаційні урочистості в Москві, а з 1743 року опікувався внутрішнім оздобленням Катерининського палацу в Царському Селі, де працював разом із Савою Чевакінським і Франческо Бартоломео Растреллі.

Багато років Квасов виконував замовлення Олексія Розумовського. 1770 року його призначили головним архітектором Малоросії, як тоді офіційно називали Гетьманщину.

Роботи

У Петербурзі та довкола нього Квасову приписують:

• церкву Спаса на Сінній площі (знесена в 1930-х роках);
• палац канцлера Олексія Бестужева-Рюміна (згодом перебудований);
• палац у садибі Знам’янка.

На Гетьманщині він проєктував для двору Розумовських резиденції й храми в Козельці, Батурині та Глухові. З ним пов’язують генеральний план Батурина й палац Кирила Розумовського, який у XIX столітті занепав, а на початку XXI століття був відновлений. У Глухові з ним пов’язують Троїцький собор із дзвіницею (не збереглися), а в 1766–1769 роках за його проєктами звели дві муровані брами міської фортеці — Київську й Московську.

Собор у Козельці

Собор Різдва Богородиці в Козельці збудували в 1752–1763 роках коштом родини Розумовських; замовницею називають матір братів, Наталію Розумовську. Це найбільша збережена праця Квасова в Україні й одна з найвідоміших пам’яток українського бароко. Частину робіт у Козельці джерела пов’язують також з Іваном Григоровичем-Барським, тому розподіл авторства між архітекторами остаточно не з’ясовано.

З архівних документів відомо щонайменше про двох учнів Квасова — Максима Мосципанова й Федора Савича.

Олексій Квасов

Олексій Васильович Квасов народився 1718 року. Дата смерті в джерелах різниться: українська Вікіпедія подає 9 (20) лютого 1777 року, старі довідники — 1772 рік.

З 1763 року він керував архітектурною частиною Комісії про кам’яну забудову Санкт-Петербурга й Москви. Його план реконструкції Палацової площі в Петербурзі затвердили 8 лютого 1765 року. Під час містобудівної реформи Катерини II Олексій Квасов складав генеральні плани Адміралтейської сторони Петербурга й низки міст; англійська Вікіпедія датує їх так:

Місто	Рік
Казань	1766
Твер	1767
Астрахань	1768
Харків	1768

Українська Вікіпедія серед міст, для яких він укладав плани, називає також Нижній Новгород і Ярославль. Ці плани вирізнялися чіткою регулярною сіткою вулиць у дусі класицизму. Квасов також укладав «зразкові» проєкти, за якими забудовували провінційні міста.

Запитання

Що збереглося з робіт Андрія Квасова в Україні?

Найвідоміша збережена пам’ятка — собор Різдва Богородиці в Козельці, споруджений у 1752–1763 роках коштом родини Розумовських. Палац Кирила Розумовського в Батурині, який пов’язують з Квасовим, зруйнувався в XIX столітті й був відбудований на початку XXI століття.

Чи старший брат Андрій, чи Олексій?

Українська Вікіпедія називає Олексія молодшим братом, але при цьому подає для нього 1718 рік народження, а для Андрія — приблизно 1720. Через брак документів питання лишається відкритим.

Див. також

• Розділ «Архітектура та будівництво» Стилі й споруди, будівельні матеріали та їхні властивості, архітектори різних епох.
• Розділ «Пам’ятки архітектури» Усі статті підрозділу «Пам’ятки архітектури».

Джерела

1. Квасов Андрій Васильович — Вікіпедія (українська)
2. Квасов Олексій Васильович — Вікіпедія (українська)
3. Andrey Kvasov — Wikipedia (англійська)
4. Собор Різдва Богородиці (Козелець) — Вікіпедія (українська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.