КАЗАКОВ
Казаков Матвій Федорович
Казаков Матвій Федорович (1738, Москва — 26 жовтня (7 листопада) 1812, Рязань) — російський архітектор, один із творців класицизму в архітектурі Москви, автор будівлі Сенату в Кремлі, Петровського палацу й Голицинської лікарні.
Коротко
- Самоук у тому сенсі, що не вчився в Академії мистецтв і за кордоном: школу пройшов у будівельній команді Дмитра Ухтомського.
- Головна споруда — Сенат у Московському Кремлі (1776–1787) з круглою залою під куполом.
- Значна частина його Москви згоріла в пожежі 1812 року.
- Мав власну архітектурну школу; серед учнів — Іван Єготов і Йосип Бове.
Історики архітектури говорять про «казаковську Москву» — так багато в місті кінця XVIII століття будував один архітектор. Від цієї Москви мало що лишилося: більшість будинків згоріла у вересні 1812 року, коли місто зайняла армія Наполеона.
Навчання на будові
Матвій Казаков народився в листопаді 1738 року в Москві. 1751 року помер батько, і мати віддала дванадцятирічного сина до архітектурної школи Дмитра Ухтомського. Там він навчався й працював у будівельній команді до 1760 року, отримавши чин прапорщика, а потім перейшов у майстерню міського архітектора Петра Нікітіна.
На відміну від сучасників Василя Баженова та Івана Старова, Казаков не вчився в Академії мистецтв і не стажувався за кордоном. Ремесло він опанував на практиці.
Сенат і великі замовлення
У 1770-х роках Казаков працював пліч-о-пліч із Баженовим: над павільйонами на Ходинському полі для святкування Кючук-Кайнарджийського миру та над проєктом перебудови Кремля. Згодом великі державні замовлення дедалі частіше діставалися саме Казакову.
Найвідоміша його споруда — будинок Сенату в Кремлі (1776–1787). Проєкт 1775 року почав утілювати Карл Бланк, але з 1779 року будівництво очолив сам Казаков. Серце будинку — кругла зала-ротонда діаметром близько 24,6 метра під куполом. Архітектор задумував Сенат як «храм закону».
Основні роботи
| Роки | Споруда |
|---|---|
| 1775–1776 | палац Демидова в Петровському-Алабіні (не зберігся) |
| 1776–1780 | Петровський шляховий палац під Москвою |
| 1776–1787 | Сенат у Кремлі |
| 1777–1788 | церква митрополита Филипа в Москві |
| 1779–1791 | міська садиба Демидових |
| 1786–1793 | будинок Московського університету |
| 1796–1801 | Голицинська лікарня |
| 1802–1807 | Павловська лікарня |
Учні та альбоми
Навколо Казакова склалася власна архітектурна школа. Серед учнів — Іван Єготов, Йосип Бове, О. Бокарєв. Плутанину в атрибуціях додають сини іншого архітектора з тим самим прізвищем. Креслення будинків, зведених Казаковим і його майстернею, збереглися в так званих архітектурних альбомах; їх досліджувала мистецтвознавиця Є. Білецька (1956).
Пожежа 1812 року
Перед вступом французів до Москви сини вивезли старого архітектора до Рязані. Рідні намагалися приховати від нього звістку про пожежу, що знищила більшість його будинків, зокрема й університет; Петровський палац, де зупинявся Наполеон, також постраждав від вогню. Голицинська лікарня вціліла.
Казаков помер у Рязані 26 жовтня (7 листопада) 1812 року. Похований на кладовищі Троїцького монастиря; могила не збереглася.
Запитання
Що збереглося з будівель Матвія Казакова?
Збереглися, зокрема, Сенат у Кремлі (хоча його інтер'єри сильно постраждали під час реконструкції 1990-х), Петровський шляховий палац, Голицинська лікарня, міська садиба Демидових і кілька церков. Будинок Московського університету згорів 1812 року й був перебудований Доменіко Жилярді.
Чи будував Казаков в Україні?
Радянські довідники приписували йому програму забудови Катеринослава (нині Дніпро) 1783 року, але сучасні загальнодоступні біографії цього не згадують. Палаци садиб Старомерчик і Вишеньки в Україні дослідники пов'язують радше з ідеями Василя Баженова.
Див. також
- Кремль Московський За переказом, першу дерев’яну фортецю тут збудовано 1156 року за князя Юрія Долгорукого.
- Кваренгі Джакомо Вчився живопису в Бергамо й Римі, архітектуру опановував за «Чотирма книгами про архітектуру» Андреа Палладіо.
- Кусково Головну частину ансамблю створив граф Петро Борисович Шереметєв (1713–1788) у 1740–1770-х роках.
- Розділ «Архітектори» Усі статті підрозділу «Архітектори».
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБЕРКРОМБІ Аберкромбі Леслі Патрік (англ. Leslie Patrick Abercrombie; 6 червня 1879, Ештон-апон-Мерсі — 23 березня 1957, Астон-Тіррольд, Оксфордшир) — англійський архітектор і містобудівник, автор повоєнних планів реконструкції Лондона, перший президент Міжнародної спілки архітекторів (1948–1953).
- АДЖАНТА Аджанта — комплекс буддійських печерних храмів і монастирів, вирубаних у скелі над ущелиною річки Вагхур у штаті Махараштра на заході Індії; пам'ятка архітектури, скульптури й настінного живопису II століття до н. е. — V (за іншими оцінками — VII) століття н. е.
- АДЖЕМІ Аджемі ібн Абубекр Нахчивані — архітектор XII — початку XIII століття, засновник нахчиванської архітектурної школи, автор мавзолеїв Юсуфа ібн Кусейра та Моміне-хатун у Нахчивані.
- АЛЬФРЕЙНІ РОБОТИ Альфрейні роботи — оздоблення інтер’єрів декоративними й художніми розписами, які виконують на сухій, заздалегідь підготовленій штукатурці клейовими, олійними чи емалевими фарбами.