ЕЛЕКТРОННА ОБЧИСЛЮВАЛЬНА МАШИНА
Електронна обчислювальна машина (ЕОМ)
Електронна обчислювальна машина (ЕОМ) — машина для автоматичного виконання обчислень і обробки інформації за заданою програмою, у якій перетворення, зберігання, введення й виведення даних здійснюють електронні елементи; сучасна назва — комп’ютер.
Коротко
- За способом подання інформації ЕОМ бувають цифрові, аналогові та гібридні.
- Перші електронні цифрові машини з’явилися в 1940-х роках; ENIAC запрацював у США 1946 року.
- МЕОМ, створена в Києві під керівництвом Сергія Лебедєва (1950), вважається першою електронною обчислювальною машиною в континентальній Європі.
- За елементною базою виділяють покоління: лампові, транзисторні, на інтегральних схемах, на мікропроцесорах.
У колишньому монастирському будинку у Феофанії під Києвом наприкінці 1950 року запрацювала машина з шести тисяч електронних ламп, що займала кімнату площею близько 60 м². Це була МЕОМ — перша в СРСР і, за поширеною оцінкою, перша в континентальній Європі електронна обчислювальна машина. Її створила група Сергія Лебедєва в Інституті електротехніки АН УРСР. Машина мала близько 3500 ламп-тріодів і 2500 діодів та споживала 25 кВт; для реальних розрахунків її почали використовувати 1952 року.
Що таке ЕОМ
Електронна обчислювальна машина виконує обчислення й обробку даних автоматично, за програмою, без втручання людини на кожному кроці. Головна відмінність від механічних арифмометрів і релейних машин — швидкодійні електронні елементи: лампи, згодом транзистори й мікросхеми.
Класична схема цифрової ЕОМ, описана в 1940-х роках Джоном фон Нейманом і його колегами, містить:
- арифметико-логічний пристрій, що виконує операції;
- пристрій керування, який читає команди й керує їх виконанням;
- пам’ять, де зберігаються і дані, і сама програма;
- пристрої введення та виведення.
Види ЕОМ
| Вид | Як подано інформацію | Приклад застосування |
|---|---|---|
| цифрова | дискретні числові сигнали | розрахунки, обробка тексту, керування |
| аналогова | безперервні фізичні величини | моделювання динамічних систем |
| гібридна | поєднання обох | тренажери, керування технологічними процесами |
Покоління
Розвиток ЕОМ прийнято ділити за елементною базою:
- Перше покоління (1940–1950-ті) — електронні лампи; ENIAC (США, 1946), МЕОМ (Київ, 1950), британські EDSAC і Manchester Mark 1.
- Друге покоління (кінець 1950-х — 1960-ті) — транзистори, мови програмування високого рівня.
- Третє покоління (1960–1970-ті) — інтегральні схеми, операційні системи, сімейства сумісних машин.
- Четверте покоління (з 1970-х) — мікропроцесори, персональні комп’ютери, згодом мобільні пристрої.
Київська школа
Після МЕОМ в Україні з’явилися ЕОМ «Київ», «Дніпро», серія «Мир» для інженерних розрахунків. Великий внесок зробив Обчислювальний центр, згодом Інститут кібернетики АН УРСР, очолюваний Віктором Глушковим. Програмувати МЕОМ для реальних задач з 1952 року почала лабораторія Катерини Ющенко, яка згодом створила одну з перших мов програмування високого рівня — Адресну мову.
Слово «ЕОМ» нині вживають переважно в історичних і технічних текстах; у повсякденній мові його замінив «комп’ютер».
Запитання
Чим аналогова ЕОМ відрізняється від цифрової?
Цифрова машина оперує числами, записаними дискретними сигналами (найчастіше двійковими нулями й одиницями), і може бути як завгодно точною. Аналогова представляє величини безперервно — напругою, струмом, кутом повороту — і миттєво моделює, наприклад, розв’язок диференціального рівняння, але з обмеженою точністю. Гібридні системи поєднують обидва принципи.
Чому в Україні кажуть і МЕОМ, і МЕСМ?
Офіційна російська назва машини — МЭСМ, «малая электронная счётная машина», тож у спогадах ветеранів і багатьох публікаціях закріпилося «МЕСМ». Українською її називають Малою електронною обчислювальною (або лічильною) машиною — МЕОМ. Йдеться про ту саму машину.
Див. також
- Глушков Віктор Михайлович У 1957 році очолив Обчислювальний центр АН УРСР, на базі якого 1962-го створив Інститут кібернетики; нині інститут носить його ім’я.
- Бейсик (BASIC) Перша програма мовою BASIC запрацювала 1 травня 1964 року на мейнфреймі GE-225 у режимі розподілу часу.
- Автоматизована система управління (АСУ) На відміну від автоматичної системи, АСУ залишає за людиною ухвалення ключових рішень.
- Розділ «Кібернетика» Керування, зв’язок і обробка інформації в техніці та живих системах.
Джерела
- Комп’ютер — Вікіпедія (українська)
- Мала електронна обчислювальна машина — Вікіпедія (українська)
- ENIAC — Вікіпедія (українська)
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБСОРБЕР Абсорбер — апарат, найчастіше вертикальна колона, у якому компоненти газової суміші поглинаються рідиною (абсорбентом) на межі поділу фаз; основне обладнання для процесу абсорбції в хімічній, нафтогазовій промисловості, металургії та очищенні газів.
- АСТРОГРАФ Астрограф (від грец. ἄστρον — зоря і γράφω — пишу) — телескоп, призначений для фотографування небесних світил і ділянок неба, а не для спостережень оком.
- АВТОМАТИЧНА ТЕЛЕФОННА СТАНЦІЯ Автоматична телефонна станція (АТС) — телефонна станція, що без участі телефоністки встановлює з’єднання між абонентами за набраним номером, обслуговує розмову та роз’єднує лінії після її завершення.
- КОТЛОНАГЛЯД Котлонагляд — державний технічний нагляд за безпечним виготовленням, монтажем, ремонтом і експлуатацією парових та водогрійних котлів, посудин і трубопроводів, що працюють під тиском; у ширшому значенні — уся система правил, реєстрації й технічних оглядів такого обладнання.