Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

ЕЛЕКТРОННА ОБЧИСЛЮВАЛЬНА МАШИНА

Електронна обчислювальна машина (ЕОМ)

Електронна обчислювальна машина (ЕОМ) — машина для автоматичного виконання обчислень і обробки інформації за заданою програмою, у якій перетворення, зберігання, введення й виведення даних здійснюють електронні елементи; сучасна назва — комп’ютер.

Розділ: Кібернетика Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • За способом подання інформації ЕОМ бувають цифрові, аналогові та гібридні.
  • Перші електронні цифрові машини з’явилися в 1940-х роках; ENIAC запрацював у США 1946 року.
  • МЕОМ, створена в Києві під керівництвом Сергія Лебедєва (1950), вважається першою електронною обчислювальною машиною в континентальній Європі.
  • За елементною базою виділяють покоління: лампові, транзисторні, на інтегральних схемах, на мікропроцесорах.

У колишньому монастирському будинку у Феофанії під Києвом наприкінці 1950 року запрацювала машина з шести тисяч електронних ламп, що займала кімнату площею близько 60 м². Це була МЕОМ — перша в СРСР і, за поширеною оцінкою, перша в континентальній Європі електронна обчислювальна машина. Її створила група Сергія Лебедєва в Інституті електротехніки АН УРСР. Машина мала близько 3500 ламп-тріодів і 2500 діодів та споживала 25 кВт; для реальних розрахунків її почали використовувати 1952 року.

Що таке ЕОМ

Електронна обчислювальна машина виконує обчислення й обробку даних автоматично, за програмою, без втручання людини на кожному кроці. Головна відмінність від механічних арифмометрів і релейних машин — швидкодійні електронні елементи: лампи, згодом транзистори й мікросхеми.

Класична схема цифрової ЕОМ, описана в 1940-х роках Джоном фон Нейманом і його колегами, містить:

  • арифметико-логічний пристрій, що виконує операції;
  • пристрій керування, який читає команди й керує їх виконанням;
  • пам’ять, де зберігаються і дані, і сама програма;
  • пристрої введення та виведення.

Види ЕОМ

Вид Як подано інформацію Приклад застосування
цифрова дискретні числові сигнали розрахунки, обробка тексту, керування
аналогова безперервні фізичні величини моделювання динамічних систем
гібридна поєднання обох тренажери, керування технологічними процесами

Покоління

Розвиток ЕОМ прийнято ділити за елементною базою:

  1. Перше покоління (1940–1950-ті) — електронні лампи; ENIAC (США, 1946), МЕОМ (Київ, 1950), британські EDSAC і Manchester Mark 1.
  2. Друге покоління (кінець 1950-х — 1960-ті) — транзистори, мови програмування високого рівня.
  3. Третє покоління (1960–1970-ті) — інтегральні схеми, операційні системи, сімейства сумісних машин.
  4. Четверте покоління (з 1970-х) — мікропроцесори, персональні комп’ютери, згодом мобільні пристрої.

Київська школа

Після МЕОМ в Україні з’явилися ЕОМ «Київ», «Дніпро», серія «Мир» для інженерних розрахунків. Великий внесок зробив Обчислювальний центр, згодом Інститут кібернетики АН УРСР, очолюваний Віктором Глушковим. Програмувати МЕОМ для реальних задач з 1952 року почала лабораторія Катерини Ющенко, яка згодом створила одну з перших мов програмування високого рівня — Адресну мову.

Слово «ЕОМ» нині вживають переважно в історичних і технічних текстах; у повсякденній мові його замінив «комп’ютер».

Запитання

Чим аналогова ЕОМ відрізняється від цифрової?

Цифрова машина оперує числами, записаними дискретними сигналами (найчастіше двійковими нулями й одиницями), і може бути як завгодно точною. Аналогова представляє величини безперервно — напругою, струмом, кутом повороту — і миттєво моделює, наприклад, розв’язок диференціального рівняння, але з обмеженою точністю. Гібридні системи поєднують обидва принципи.

Чому в Україні кажуть і МЕОМ, і МЕСМ?

Офіційна російська назва машини — МЭСМ, «малая электронная счётная машина», тож у спогадах ветеранів і багатьох публікаціях закріпилося «МЕСМ». Українською її називають Малою електронною обчислювальною (або лічильною) машиною — МЕОМ. Йдеться про ту саму машину.

Див. також

Джерела

  1. Комп’ютер — Вікіпедія (українська)
  2. Мала електронна обчислювальна машина — Вікіпедія (українська)
  3. ENIAC — Вікіпедія (українська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику