ДИКТІОКАУЛЬОЗ
Диктіокаульоз
Диктіокаульоз — гельмінтоз жуйних і коней, за якого нематоди роду Dictyocaulus паразитують у трахеї та бронхах, спричиняючи паразитарний бронхіт і запалення легень, особливо в молодняка першого пасовищного сезону.
Коротко
- Збудники — легеневі нематоди: D. viviparus у великої рогатої худоби й оленів, D. filaria в овець і кіз, D. arnfieldi в коней і віслюків.
- Цикл розвитку прямий: личинки з калом потрапляють на пасовище й там стають інвазійними.
- Головні ознаки — кашель, прискорене поверхневе дихання, задишка, схуднення.
- Боротьба поєднує дегельмінтизацію, зміну пасовищ і, в деяких країнах, вакцинацію телят.
Влітку на пасовищі в стаді раптом починає кашляти молодняк: спершу кілька телят, потім половина групи. Одна з частих причин такої картини — диктіокаульоз, хвороба, за якої в бронхах живуть ниткоподібні черв’яки до кількох сантиметрів завдовжки.
Збудники
Хворобу спричиняють нематоди роду Dictyocaulus. Для практики важливі три види:
| Вид | Основні хазяї |
|---|---|
| Dictyocaulus viviparus | велика рогата худоба, олені |
| Dictyocaulus filaria | вівці, кози |
| Dictyocaulus arnfieldi | коні, віслюки, мули |
Дорослі паразити оселяються в трахеї та бронхах, де самки відкладають яйця з уже сформованими личинками.
Як відбувається зараження
Цикл розвитку прямий, без проміжного хазяїна. Яйця з личинками тварина відкашлює й ковтає. У кишечнику з них виходять личинки першої стадії, які з калом потрапляють на пасовище. За кілька днів у теплу вологу погоду вони двічі линяють і стають інвазійними личинками третьої стадії.
Цікавий механізм поширення описано для D. viviparus. Личинки забираються на спорангії гриба пілоболуса, що росте на коров’ячому гною. Коли спорангій вистрілює спори, личинки розлітаються на кілька метрів і потрапляють на чисту траву.
Тварина ковтає личинок з травою. Вони проникають крізь стінку кишечнику, мігрують лімфатичними й кровоносними судинами до легень і там дорослішають.
Ознаки
Перші ознаки зазвичай з’являються в молодняка через кілька тижнів після виходу на пасовище:
- кашель, спершу рідкий, згодом нападоподібний;
- прискорене поверхневе дихання, видихальна задишка;
- серозні виділення з носа, підвищення температури;
- зниження апетиту, відставання в рості, схуднення.
Сильна інвазія ускладнюється бактеріальною пневмонією, і без лікування тварини можуть гинути.
Діагностика і лікування
Діагноз підтверджують, знаходячи личинок першої стадії в калі методами, що виділяють рухливих личинок з проби, або в мокротинні. У деяких країнах доступні серологічні тести. На розтині дорослих паразитів видно в бронхах неозброєним оком.
Для лікування застосовують антигельмінтики широкого спектра, зокрема макроциклічні лактони й бензімідазоли. Конкретний препарат і схему визначає ветеринарний лікар з огляду на вид тварин і чинні обмеження щодо молока й м’яса.
Профілактика
Личинки здатні довго виживати в ґрунті й траві, тому важить організація випасу: молодняк не пасуть на ділянках, де перед тим паслися хворі тварини, практикують загінну систему та планову дегельмінтизацію. У Великій Британії та деяких інших країнах для телят застосовують живу вакцину з опромінених личинок D. viviparus.
Запитання
Чому диктіокаульозом найчастіше хворіють телята?
Дорослі тварини, які вже стикалися з паразитом, мають набутий імунітет і переносять зараження легко або безсимптомно. Телята першого пасовищного сезону такого імунітету не мають, тож саме в них хвороба перебігає найважче.
Чи можна разом пасти коней і віслюків?
Ветеринари радять цього уникати або регулярно дегельмінтизувати обох. Віслюки часто є безсимптомними носіями Dictyocaulus arnfieldi й забруднюють пасовище личинками, а в коней той самий паразит спричиняє виразний кашель і бронхіт.
Див. також
- Дикроцеліоз Збудник — дрібна плоска трематода завдовжки до 1 см, що живе в жовчних протоках і жовчному міхурі.
- Дипеталонемоз Збудники — філярії родини Onchocercidae; дорослі черви живуть у порожнинах тіла або судинах, личинки (мікрофілярії) — у крові.
- Епізоотія Тваринний відповідник епідемії серед людей.
- Розділ «Ветеринарія» Хвороби тварин, їхні збудники, профілактика й ветеринарна санітарія.
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АҐРАРНІ РЕФОРМИ Аграрні реформи — державні перетворення умов землеволодіння й землекористування: перерозподіл землі, зміна форм власності на неї та правил її обігу, оренди й обробітку.
- БОРОШНО Борошно — харчовий продукт, отриманий подрібненням зерна злакових та інших культур на порошок; основна сировина для хліба, макаронних і кондитерських виробів.
- ДАВЕНЕОЗ Давенеоз — гельмінтоз курей та інших птахів, спричинений дрібними стьожковими черв’яками (цестодами) роду Davainea, що паразитують у тонкому кишечнику.
- ДЕДЮЛІН Дедюлін Олександр Васильович (3 (15) серпня 1866, Срібне, нині Чернігівська область — 16 жовтня 1924, Харків) — український мікробіолог-епізоотолог, професор Харківського ветеринарного інституту, один з організаторів ветеринарної служби в Україні.