ДЕНАРІЙ

Денарій

Денарій (лат. denarius — «той, що містить десять») — основна срібна монета Стародавнього Рима, спершу рівна десяти мідним ассам, а згодом — назва середньовічних срібних монет Західної та Центральної Європи.

Розділ: Грошові одиниці Оновлено 19 жовтня 2026 р. ≈ 2 хв читання

Коротко

Римський денарій з’явився близько 211 року до н. е., під час Другої Пунічної війни.
Перші денарії важили близько 4,5 г і містили 95–98 % срібла; у III столітті н. е. вміст срібла впав до кількох відсотків.
Реформа Карла Великого зробила денарій основою європейської лічби: 1 фунт = 20 солідів = 240 денаріїв.
Від назви монети походять слова «динар», «dinero», а британське позначення пенні «d» трималося до 1971 року.

Римляни довго рахували гроші в мідних ассах. Близько 211 року до н. е., у розпал Другої Пунічної війни, почали карбувати нову срібну монету й назвали денарієм — «десятковою», бо один денарій дорівнював десяти ассам. Понад чотири століття ця монета була основою римських грошей, а її назва пережила саму імперію.

Поява й республіканський денарій

Перші денарії важили близько 4,5 г, тобто 1/72 римського фунта. Близько 200 року до н. е. вагу зменшили приблизно до 3,9 г (1/84 фунта). Зате якість металу за Республіки трималася високою: 95–98 % срібла. Близько 141 року до н. е. денарій прирівняли до шістнадцяти ассів.

Окремі довідники датують появу римського срібла 269 або 268 роком до н. е. Ці дати стосуються перших римських срібних монет іншого типу; появу власне денарія пов’язують з 211 роком до н. е.

Псування монети

За імператора Нерона денарій полегшав приблизно до 3,4 г, а в метал почали додавати домішки, і вміст срібла впав приблизно до 93 %. Після Доміціана монету псували вже систематично:

Період	Орієнтовний вміст срібла
Республіка	95–98 %
Нерон (I ст.)	≈ 93 %
II століття	≈ 75 %
Септимій Север (кін. II — поч. III ст.)	≈ 60 %
Середина III століття	до ≈ 5 %

Близько 215 року Каракалла запровадив нову срібну монету — антонініан. Срібні денарії перестали регулярно карбувати після Гордіана III (238–244); останні випуски припадають на правління Авреліана (270–275), а монетна реформа Діоклетіана остаточно закрила цю сторінку. Знецінення підривало довіру населення до державних грошей.

Середньовічний денарій

Наприкінці VIII століття Карл Великий провів монетну реформу, за якою основною монетою став срібний денарій. Лічильна система мала вигляд: 1 фунт = 20 солідів = 240 денаріїв. Сама монета в різних країнах отримала місцеві назви:

денье — у Франції;
денаро й дінеро — в Італії та Іспанії;
пфеніг — у німецьких землях;
пенні — в Англії;
парвус — у Чехії;
пенязь — у Великому князівстві Литовському.

На українських землях денарії теж карбували: у Львові за польських королів у 1350–1382 роках випускали мідні денарії. З часом вміст срібла в денаріях Центральної Європи невпинно падав, і на початку XVII століття польські денарії були майже мідними.

Денарій і Україна

Римські денарії — одна з найпоширеніших античних знахідок на території України. Особливо багато монет II століття н. е.; в обігу місцевого населення вони трималися до V століття, тобто довго після того, як сам Рим перестав їх карбувати. Відомо близько 1500 місць знахідок римських денаріїв — від поодиноких монет до великих скарбів.

Запитання

Скільки коштував денарій у Римі?

Спочатку він дорівнював десяти мідним ассам — звідси й назва. Близько 141 року до н. е. курс змінили: денарій прирівняли до шістнадцяти ассів. Купівельна спроможність монети змінювалася з епохою, тож прямо перевести її в сучасні гроші неможливо.

Чи знаходять римські денарії в Україні?

Так, і часто. Найбільше на українських землях знахідок срібних денаріїв II століття н. е.; вони були в обігу аж до V століття. Відомо близько півтори тисячі місць таких знахідок — поодиноких монет і скарбів.

Як денарій пов’язаний із сербським чи македонським динаром?

Слово «динар» походить від латинського denarius. Сучасні динари — лише спадкоємці назви: із римською срібною монетою їх пов’язує етимологія, а не вага чи метал.

Див. також

Валюта Розрізняють національну валюту, іноземну валюту та міжнародні розрахункові одиниці на кшталт СПЗ.
Карбованець Перша українська банкнота — 100 карбованців УНР — з’явилася в січні 1918 року.
Лат Уперше запроваджений 3 серпня 1922 року замість латвійського рубля в співвідношенні 1 лат = 50 рублів.
Латинська мова Походить від говірки латинів, які жили в Лації в пониззі Тибру; найдавніші написи датують VI століттям до н. е.

Джерела

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику