ДЕЗОКСИРИБОНУКЛЕЇНОВА КИСЛОТА (ДНК)
Дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК)
Дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК) — природний полімер з нуклеотидів, у послідовності яких записано спадкову інформацію живих організмів і багатьох вірусів; у клітинах вона зберігає програму синтезу всіх білків і РНК.
Коротко
- Мономер ДНК — нуклеотид: дезоксирибоза, залишок фосфорної кислоти й одна з чотирьох основ — аденін, гуанін, цитозин або тимін.
- Два ланцюги закручені в подвійну спіраль і з’єднані парами основ: А з Т, Г з Ц.
- Структуру описали 1953 року Джеймс Ватсон і Френсіс Крік, спираючись на рентгенограми Розалінд Франклін і Моріса Вілкінса.
- Геном людини — близько 3,1 млрд пар нуклеотидів у кожному гаплоїдному наборі хромосом.
1869 року молодий швейцарський лікар Фрідріх Мішер, працюючи в Тюбінгені, виділив з ядер лейкоцитів (матеріал брав з гнійних пов’язок) незнайому речовину, багату на фосфор. Він назвав її «нуклеїном». Знадобилося понад вісімдесят років, щоб зрозуміти: саме ця речовина зберігає спадковість.
Будова молекули
ДНК — довгий ланцюг з повторюваних ланок, нуклеотидів. Кожен нуклеотид має три частини:
- цукор дезоксирибозу, від якого походить назва кислоти;
- залишок фосфорної кислоти, що зв’язує сусідні цукри в «хребет» ланцюга;
- одну з чотирьох азотистих основ: пуринові аденін (А) і гуанін (Г) або піримідинові цитозин (Ц) і тимін (Т).
Два ланцюги розташовані один навпроти одного й закручені в праву подвійну спіраль. Основи спрямовані всередину й утворюють пари, з’єднані водневими зв’язками: аденін завжди з тиміном, гуанін з цитозином. Це правило комплементарності означає, що послідовність одного ланцюга однозначно задає другий.
Ланцюги мають напрямок, позначуваний кінцями 3′ і 5′, і лежать протилежно один одному. У найпоширенішій формі спіралі (B-формі) діаметр становить близько 2 нм, а на один виток припадає приблизно 10,5 пари основ.
Як записано інформацію
Генетичний код читається трійками нуклеотидів — кодонами. Кожен кодон відповідає певній амінокислоті або сигналу «стоп». Ділянку ДНК, яка кодує білок чи функціональну РНК, називають геном.
Інформація переходить з ДНК у дію через два процеси. Під час транскрипції фермент РНК-полімераза знімає з гена копію у вигляді матричної РНК. Під час трансляції рибосома за цією копією збирає білок. Перед поділом клітини ДНК реплікується: ланцюги розходяться, і на кожному добудовується новий комплементарний.
Де міститься ДНК
У рослин, тварин і грибів основна частина ДНК лежить у ядрі, упакована з білками-гістонами в хромосоми. Окремі невеликі молекули є в мітохондріях і пластидах. У бактерій і архей кільцева хромосома розташована просто в цитоплазмі, у ділянці, яку називають нуклеоїдом, а поруч часто трапляються малі кільцеві плазміди.
Як розгадали структуру
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1869 | Фрідріх Мішер відкриває «нуклеїн» |
| 1944 | досліди Освальда Евері з колегами показують, що спадкові ознаки бактерій передає саме ДНК |
| 1950 | Ервін Чаргафф встановлює, що в ДНК кількість аденіну дорівнює тиміну, а гуаніну — цитозину |
| 1952 | рентгенограма «Фото 51» з лабораторії Розалінд Франклін |
| 1953 | Ватсон і Крік публікують модель подвійної спіралі |
| 1962 | Нобелівська премія Ватсону, Кріку й Вілкінсу (Франклін померла 1958 року) |
Правила Чаргаффа стали одним із ключів до моделі спарених основ. Їхній автор народився 1905 року в Чернівцях, освіту здобув у Відні, а працював переважно в Колумбійському університеті в Нью-Йорку.
Застосування
Знання про ДНК лежать в основі медичної генетики, діагностики спадкових хвороб, ПЛР-тестів на інфекції, ДНК-експертизи в криміналістиці та встановлення батьківства, селекції рослин і тварин. Повна послідовність генома людини без прогалин була опублікована 2022 року.
Запитання
Чим ДНК відрізняється від РНК?
У ДНК цукор — дезоксирибоза, у РНК — рибоза з додатковою гідроксильною групою. Замість тиміну РНК містить урацил. ДНК здебільшого дволанцюгова й стабільна, вона довго зберігає інформацію; РНК зазвичай одноланцюгова, коротша й живе в клітині недовго, виконуючи роль копії, переносника чи інструмента.
Яка довжина ДНК в одній клітині людини?
Якщо витягнути в лінію всі 46 молекул ДНК з ядра однієї клітини, вийде близько двох метрів. У ядрі діаметром кілька мікрометрів вони поміщаються завдяки щільному пакуванню навколо білків-гістонів у хроматин.
Скільки ДНК у людини спільного з іншими людьми?
Послідовності геномів двох неспоріднених людей збігаються приблизно на 99,9 % за однонуклеотидними варіантами. Решта, плюс більші вставки, випадіння й повтори, і становить генетичну відмінність, яку використовують у медицині та судовій експертизі.
Див. також
- Анеуплоїдія Виникає здебільшого через нерозходження хромосом під час мейозу або мітозу.
- Вавилов Микола Іванович Організував понад сотню експедицій на п’ять континентів і зібрав найбільшу на той час колекцію насіння культурних рослин.
- Біохімія Вивчає будову й функції біомолекул — білків, нуклеїнових кислот, вуглеводів, ліпідів — і перетворення речовин у клітині.
- Розділ «Генетика» Спадковість і мінливість, гени, мутації та методи генетичних досліджень.
- Розділ «Нуклеїнові кислоти» Усі статті підрозділу «Нуклеїнові кислоти».
Джерела
- Дезоксирибонуклеїнова кислота — Вікіпедія (українська)
- Ервін Чаргафф — Вікіпедія (українська)
- Wikidata: Q7430
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АЛЬДОЛАЗИ Альдолази — ферменти класу ліаз, які оборотно розщеплюють молекулу вуглеводу за альдольним зв’язком; найвідоміша з них, фруктозобісфосфат-альдолаза (КФ 4.1.2.13), ділить фруктозо-1,6-бісфосфат на дві тріози в гліколізі.
- ГЛУТАМІНОВА КИСЛОТА Глутамінова кислота (α-аміноглутарова кислота; позначення Glu, E) — аліфатична α-амінокислота, що входить до складу білків майже всіх живих організмів, а в нервовій системі хребетних діє як головний збуджувальний нейромедіатор.