Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

ГОРМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ

Гормічна психологія

Гормічна психологія (від грец. ὁρμή — порив, спонука) — напрям психології, створений британсько-американським ученим Вільямом Мак-Дугаллом, за яким поведінка людини й тварин є цілеспрямованою, а її рушійною силою слугують вроджені інстинкти, пов’язані з певними емоціями.

Розділ: Психологія Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Основи теорії викладено в книзі Мак-Дугалла «Вступ до соціальної психології» (1908).
  • Кожному інстинкту відповідає первинна емоція: втеча — страх, войовничість — гнів, допитливість — подив.
  • Виступала проти біхевіоризму, що зводив поведінку до реакцій на подразники.
  • Вплинула на соціальну психологію та етологію, але як цілісна система не прижилася.

На початку XX століття психологи сперечалися, чи можна пояснити поведінку, не звертаючись до мети. Біхевіористи відповідали ствердно: досить знати подразник і реакцію. Вільям Мак-Дугалл заперечував: тварина, що шукає їжу, і людина, яка будує дім, діють заради чогось, і психологія мусить це враховувати. Свій підхід він назвав гормічним.

Автор

Вільям Мак-Дугалл (1871–1938) народився поблизу Манчестера, вивчав природничі науки в Манчестері й Кембриджі, медицину й фізіологію в Лондоні та Геттінгені. Викладав в Університетському коледжі Лондона й Оксфорді. 1920 року його запросили до Гарварду на кафедру, яку колись займав Вільям Джеймс, а з 1927 року він працював в Університеті Дьюка, де допоміг заснувати лабораторію парапсихології. Був членом Лондонського королівського товариства.

Основні положення

Мак-Дугалл виклав теорію в книзі «Вступ до соціальної психології» (1908), яка багато разів перевидавалася. Головні ідеї такі:

  • поведінка живої істоти цілеспрямована: вона наполегливо прагне мети, змінює способи досягнення, припиняється, коли мету досягнуто;
  • джерелом цієї активності є вроджені інстинкти — схильності помічати певні об’єкти, переживати певну емоцію і діяти певним чином;
  • людина може не усвідомлювати інстинктивних спонук, тож не завжди розуміє власні цілі;
  • складні почуття й характер виростають з поєднання інстинктів під впливом виховання.

Інстинкти та емоції

Інстинкт Первинна емоція
втеча страх
відраза огида
допитливість подив
войовничість гнів
самоствердження піднесення
самоприниження покора
батьківський інстинкт ніжність

До переліку Мак-Дугалл додавав також інстинкти розмноження, харчування, стадності, набування, будування, у пізніших працях змінюючи кількість і назви.

Вплив і критика

Гормічна психологія стала одним із перших систематичних пояснень мотивації й вплинула на становлення соціальної психології в англомовних країнах. Ідеї Мак-Дугалла про інстинкти, за оцінками істориків науки, вплинули й на етолога Конрада Лоренца.

Водночас біхевіористи на чолі з Джоном Вотсоном відкидали «внутрішні сили» як ненаукові, а в радянській літературі теорію називали ідеалістичною й біологізаторською. Сучасні оцінки стриманіші: від переліку інстинктів відмовилися, але думку про цілеспрямованість поведінки розвинула пізніша психологія мотивації. Репутацію Мак-Дугалла затьмарили його погляди на євгеніку й расові відмінності, які нині вважають ненауковими.

Запитання

Звідки слово «гормічна»?

Від давньогрецького ὁρμή — «порив», «прагнення», «натиск». Сам термін Мак-Дугалл, за даними істориків психології, узяв у свого британського колеги, педагога Персі Нанна. Тим самим коренем, до речі, утворено й слово «гормон» — речовина, що «збуджує» органи.

Чому теорію інстинктів Мак-Дугалла критикували?

Перелік інстинктів виглядав довільним: різні автори нараховували їх то десяток, то кілька сотень, а пояснення поведінки через «інстинкт» часто лише перейменовувало саме явище. Біхевіористи вимагали спостережуваних фактів замість внутрішніх сил, а пізніша психологія мотивації замінила інстинкти поняттями потреб і мотивів.

Див. також

Джерела

  1. William McDougall (psychologist) — Wikipedia (англійська)
  2. McDougall W. An Introduction to Social Psychology. — London: Methuen, 1908.
  3. Hilgard E. R. Psychology in America: A Historical Survey. — San Diego: Harcourt Brace Jovanovich, 1987.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.