Гладенко Іван Микитович

Коротко

• Випускник Харківського ветеринарного інституту (1938).
• У 1957–1985 роках — директор Українського науково-дослідного інституту експериментальної ветеринарії в Харкові.
• Вивчав дію пестицидів на тварин і розробляв норми їхніх залишків у кормах і продуктах тваринництва.
• Автор близько 150 праць, зокрема посібника «Профілактика отруєнь сільськогосподарських тварин» (1956).

У повоєнному сільському господарстві хімічні засоби захисту рослин стали звичними, і разом з ними з’явилася нова проблема: отруєння худоби, яка паслася на оброблених полях чи їла заражений корм. Іван Гладенко був одним з тих, хто в Україні перетворив цю проблему на окремий напрям ветеринарної науки.

Життєпис

Народився 1915 року в селі Аннівка на Сумщині, яке тепер називається Ганнівка-Вирівська. 1938 року закінчив Харківський ветеринарний інститут, а 1941-го — аспірантуру при Українському науково-дослідному інституті експериментальної ветеринарії.

Під час війни працював ветеринарним лікарем у Середній Азії, згодом у Всесоюзному інституті експериментальної ветеринарії. Повернувшись до харківського інституту, пройшов шлях від старшого наукового співробітника до завідувача відділу фармакології й токсикології (1945–1957). У 1957–1985 роках був директором інституту і водночас керував лабораторією фармакології та токсикології.

Ступінь доктора ветеринарних наук і звання професора (1968) поєднувалися з членством у Всесоюзній академії сільськогосподарських наук імені Леніна: академіком ВАСГНІЛ його обрали 1975 року. Мав звання заслуженого діяча науки УРСР (1973).

Наукова робота

Основна частина досліджень Гладенка стосувалася безпеки тварин в умовах хімізації господарства. Він:

• розробляв методи токсикологічної оцінки отрутохімікатів;
• визначав допустимі залишки пестицидів у кормах і продуктах тваринництва;
• готував рекомендації щодо застосування пестицидів у рослинництві й тваринництві;
• пропонував нові способи боротьби з варроатозом — кліщовою хворобою бджіл;
• обґрунтовував лікування тварин аерозолями.

Серед його праць — посібник «Профілактика отруєнь сільськогосподарських тварин» (1956, у співавторстві з В. Фортушним) і «Записна книжка ветеринарного працівника» (1975, з П. Діренком), розрахована на практиків.

Сучасні довідки називають лише рік смерті вченого — 1991-й. Давній словник, з якого походить це гасло, подавав точну дату — 8 жовтня.

Запитання

Що таке ветеринарна токсикологія?

Це розділ ветеринарії про отрути та отруєння тварин: як речовини потрапляють в організм, які дози небезпечні, як діагностувати й лікувати отруєння і скільки залишків може безпечно лишатися в молоці, м’ясі чи кормах.

Як тепер називається інститут, яким керував Гладенко?

Колишній Український НДІ експериментальної ветеринарії в Харкові нині має назву Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини».

Див. також

• Ветеринарія Охоплює діагностику, лікування й профілактику хвороб свійських, диких і лабораторних тварин.
• Кулеско Ісак Йосипович Закінчив Харківський ветеринарний інститут 1928 року.
• Розділ «Ветеринарія» Хвороби тварин, їхні збудники, профілактика й ветеринарна санітарія.

Джерела

1. Гладенко Іван Микитович — Вікіпедія (українська)
2. Wikidata: Q16171273

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.