Виховання

Коротко

• Педагогіка розрізняє кілька значень терміна: від впливу всього суспільства до розв’язання окремого виховного завдання.
• Виховний процес двосторонній: він вимагає взаємодії вихователя й вихованця.
• Психологи виділяють чотири основні стилі батьківського виховання: авторитетний, авторитарний, вседозвільний і відсторонений.
• Українську виховну традицію представляють братські школи, Києво-Могилянська академія, Сковорода, Русова, Макаренко, Сухомлинський.

Дитина вчиться говорити, поводитися за столом, шанувати старших чи сперечатися з ними задовго до школи — і переважно не з підручників. Усе, що формує людину, від родини й вулиці до книжок і держави, у найширшому сенсі є вихованням. Педагогіка ж намагається зробити цей процес свідомим і цілеспрямованим.

Значення терміна

У педагогічній літературі слово «виховання» вживають у чотирьох значеннях:

• широке соціальне — вплив на людину всього суспільства й дійсності, з усіма його суперечностями; особистість під ним може як формуватися, так і деформуватися;
• широке педагогічне — виховна робота шкіл, коледжів, університетів, що спирається на педагогічну теорію;
• вузьке педагогічне — цілеспрямована діяльність конкретного педагога, наприклад класного керівника чи куратора групи;
• гранично вузьке — розв’язання окремого завдання, скажімо, виховання чесності чи ввічливості.

Енциклопедія Сучасної України визначає виховання і як соціалізацію — формування інтелекту, фізичних і духовних сил молоді, і як педагогічну категорію — діяльність, що має сформувати систему якостей, поглядів і переконань відповідно до суспільних ідеалів.

Як улаштований процес

Виховний процес двосторонній — без взаємодії вихователя й вихованця він неможливий. Він має мету, багато завдань, форм і методів. Його структура охоплює:

1. засвоєння знань, норм і правил поведінки;
2. формування почуттів — стійкого емоційного ставлення до явищ дійсності;
3. формування переконань;
4. вироблення вмінь і звичок поведінки.

Окремо виділяють перевиховання — подолання негативних рис, що склалися через несприятливі умови.

Стилі виховання в сім’ї

Найчастіше дітей виховують батьки, але цю роль можуть виконувати й інші родичі, опікуни, друзі родини, а частково — держава й суспільство. Дослідники розрізняють чотири основні стилі:

Стиль	Що характерно
Авторитетний	справедливість, правила й рівноправний діалог
Авторитарний	жорсткий контроль, заборони й покарання
Вседозвільний	гіперопіка, потурання бажанням дитини
Відсторонений	байдужість, емоційна дистанція

Українська традиція

Виховна спадщина України пов’язана з братськими школами, Києво-Могилянською академією, Харківським колегіумом, Кременецьким ліцеєм, Колегією Павла Ґалаґана, товариствами «Просвіта», а також з іменами Петра Могили, Григорія Сковороди, Софії Русової, Бориса Грінченка, Антона Макаренка й Василя Сухомлинського. Сучасна українська педагогіка поєднує різні підходи — етнопедагогічний, гуманістичний та інші — і працює в численних авторських школах, ліцеях і гімназіях.

Запитання

Чим виховання відрізняється від навчання?

Навчання передусім передає знання й уміння, а виховання спрямоване на систему якостей, поглядів і переконань особистості. Водночас виховання реалізується й через навчання, освіту та культуру, тому в українській педагогіці усталився вислів «навчально-виховний процес».

Які науки вивчають виховання?

Виховання як складне соціальне явище досліджують філософія, соціологія, етнографія, економіка, біологія, фізіологія, генетика й психологія. Системно його фактори, принципи, зміст, методи й організацію вивчає педагогіка — наука про виховання.

Див. також

• Брайль Луї Утратив зір у три роки після нещасного випадку в батьковій шорній майстерні.
• Головні народні училища Статут народних училищ оприлюднено 5 серпня 1786 року; першу хвилю училищ відкрили у 25–26 губерніях, згодом ще в кількох десятках.
• Граматичні школи В Афінах граматист навчав хлопців читання, письма й лічби.
• Гнилосиров Василь Степанович Студентом Харківського університету був одним з організаторів Харківської громади й недільних шкіл.
• Розділ «Педагогіка» Усі статті підрозділу «Педагогіка».

Джерела

1. Сухомлинська О. В. Виховання // Енциклопедія Сучасної України
2. Лісовий В. С. Виховання // Енциклопедія Сучасної України
3. Виховання — Вікіпедія (українська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.