Банк даних

Коротко

• Поняття сформувалося в теорії автоматизованих систем управління (АСУ) й інформаційних систем.
• Банк даних ширший за базу даних: крім самих даних, він охоплює систему керування базами даних, мовні й технічні засоби та персонал, що їх обслуговує.
• Головні завдання — зберігати інформаційну базу системи, видавати потрібні дані, забезпечувати спільний доступ і захищати дані.
• Сьогодні замість «банку даних» найчастіше кажуть «система баз даних».

1970 року дослідник IBM Едгар Кодд опублікував статтю з промовистою назвою: «Реляційна модель даних для великих спільних банків даних». Саме слово «банк даних» тоді вже було звичним: так називали великі масиви інформації, якими користується багато людей і програм одночасно. Кодд запропонував спосіб організувати їх у вигляді таблиць, і цим на десятиліття визначив розвиток галузі.

Поняття

У радянській і українській літературі з кібернетики банк даних розглядали як складову автоматизованих систем управління (АСУ) та інформаційно-обчислювальних систем. Це інформаційно-довідкова система, що забезпечує централізоване інформаційне обслуговування колективу користувачів або сукупності задач.

До банку даних входять:

• бази даних — масиви впорядкованих відомостей, переважно фактичного характеру;
• система керування базами даних (СКБД) — програми, які створюють, оновлюють і видають дані;
• мовні засоби — мови опису даних і запитів;
• технічні засоби — обчислювальні машини й пристрої зберігання;
• організаційні засоби і персонал, що обслуговує систему.

Функції

Банк даних має:

1. накопичувати й підтримувати в робочому стані інформаційну базу всієї системи;
2. видавати дані задачам і користувачам на запит;
3. забезпечувати колективний доступ до збереженої інформації;
4. регулювати доступ і захищати цілісність та секретність даних.

Ефективна робота передбачає також автоматичне ведення каталогу даних і аналіз того, як система використовується, щоб змінювати організацію бази під потік запитів.

Історія

Рік	Подія
1962	у звіті американської System Development Corporation уперше в технічному значенні вжито слово data-base
1966	IBM представила ієрархічну систему IMS
1970	стаття Едгара Кодда про реляційну модель даних
1971	стандарт мережевої моделі CODASYL
1986–1987	мова запитів SQL стає стандартом ANSI та ISO

Поява дискових накопичувачів із прямим доступом у середині 1960-х уможливила спільну інтерактивну роботу з даними замість пакетної обробки на магнітних стрічках. Саме тоді й склалася ідея банку даних як спільного ресурсу.

Сьогодні термін «банк даних» трапляється рідше: здебільшого говорять про бази даних і системи керування ними. В англомовній літературі цілісну сукупність моделі даних, СКБД і самої бази називають database system.

Запитання

Чим банк даних відрізняється від бази даних?

База даних — це самі впорядковані дані про певну предметну область. Банк даних — ширше поняття: одна чи кілька баз даних разом із системою керування ними (СКБД), мовами запитів, технічними засобами й людьми, що адмініструють систему. В англомовній літературі цьому приблизно відповідає термін database system.

Що можна зберігати в банку даних?

Будь-які масиви фактичних відомостей, потрібні багатьом користувачам. Українська Вікіпедія наводить приклад кадрового банку даних: відомості про робочі місця, резерв керівників, неповнолітніх працівників і тих, хто наближається до пенсійного віку.

Див. також

• Автоматизована система управління (АСУ) На відміну від автоматичної системи, АСУ залишає за людиною ухвалення ключових рішень.
• Електронна обчислювальна машина (ЕОМ) За способом подання інформації ЕОМ бувають цифрові, аналогові та гібридні.
• Глушков Віктор Михайлович У 1957 році очолив Обчислювальний центр АН УРСР, на базі якого 1962-го створив Інститут кібернетики; нині інститут носить його ім’я.
• Бейсик (BASIC) Перша програма мовою BASIC запрацювала 1 травня 1964 року на мейнфреймі GE-225 у режимі розподілу часу.

Джерела

1. Банк даних — Вікіпедія (українська)
2. Database — Wikipedia (англійська)
3. Афанасьєв В. Н. Банк даних // Енциклопедія кібернетики. — Т. 1. — С. 151.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.