Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

АРХАНГЕЛЬСЬКЕ

Архангельське (музей-садиба)

Архангельське — музей-садиба, палацово-парковий ансамбль XVIII–XIX століть у Красногорському районі Московської області, приблизно за 5 кілометрів від Московської кільцевої дороги; колишній маєток князів Голіциних, а згодом Юсупових.

Розділ: Музеї Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Палац закладено 1784 року для князя Миколи Голіцина за проєктом французького архітектора Герна, який у Росії ніколи не бував.
  • 1810 року садибу купив князь Микола Юсупов і перевіз сюди свою колекцію західноєвропейського живопису.
  • У садибі діяли власний театр із декораціями П’єтро Гонзаго та майстерня розпису порцеляни.
  • Музей відкрито 1919 року; з близько 400 картин у палаці лишилося близько сотні.

Архітектор, який спроєктував головний палац Архангельського, ніколи не бачив місця будівництва. Француз Ж. Ж. Герн (у старих виданнях — де Герн) працював у провінційних містах Франції, зокрема в Безансоні, і виконав проєкт у Парижі на замовлення російського вельможі, що жив тоді за кордоном.

Від сільця до садиби

Перша згадка про поселення на високому березі Москви-ріки датується 1584 роком; тоді воно називалося Уполози, за прізвищем власника, і мало дерев’яну церкву Архангела Михаїла. 1646 року маєток належав боярину Федору Шереметьєву й уперше згаданий під назвою Архангельське.

З 1730 року тут оселився князь Дмитро Голіцин, який збудував дерев’яний палацик. Справжню садибу створив його онук Микола Голіцин: 1784 року за проєктом Герна заклали кам’яний палац, а парк прикрасили терасами в італійському дусі з балюстрадами. Будівництво тривало майже 30 років.

Доба Юсупова

1810 року вдова Голіцина продала садибу князеві Миколі Юсупову, одному з найбагатших людей імперії. Він перевіз до Архангельського колекції з петербурзького будинку. У 1820-х роках палац перебудували в стилі ампір і пофарбували в жовте з білим. Наприкінці того десятиліття садиба пережила розквіт:

  • картинна галерея налічувала близько 400 полотен і вважалася одним із найкращих приватних зібрань Європи;
  • працювала майстерня з розпису й випалювання порцеляни;
  • 1818 року для власного театру звели окрему будівлю з декораціями П’єтро Гонзаго — Юсупов з 1791 року був директором імператорських театрів.

Після смерті Юсупова 1831 року садиба почала занепадати: спадкоємець вивіз значну частину живопису й скульптури до Петербурга.

Музей

1917 року маєток націоналізували, а 1919-го відкрили історико-художній музей. Частину картин передали до московських музеїв та Ермітажу, деякі продали за кордон. Тривалий час садиба була поєднана з військовим санаторієм; 1996 року історичні будівлі передали Міністерству культури.

Нині відвідувачам відкриті частина залів палацу, театр, парк і садові павільйони. Серед найвідоміших інтер’єрів — «Салон Тьєполо» та два салони Юбера Робера.

Запитання

Чиї картини зберігаються в Архангельському?

У залах палацу збереглися, зокрема, полотна Юбера Робера, для яких 1816 року спеціально перебудували два восьмикутні салони, великі полотна Джованні Баттісти Тьєполо, твори Франсуа Буше, Помпео Батоні, «Портрет невідомої» Ван Дейка. Частину колекції ще в XIX столітті вивезли до Петербурга, а після 1917 року передали іншим музеям або продали.

Що сталося з двома портретами Рембрандта з колекції Юсупова?

З 1834 року вони були в Петербурзі, а 1919 року Фелікс Юсупов вивіз їх за кордон і продав.

Див. також

Джерела

  1. Архангельське (музей-садиба) — Вікіпедія (українська)
  2. Wikidata: Q2861586

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику