АПАТИТ
Апатит
Апатит (від грец. ἀπάτη — обман) — група мінералів класу фосфатів загальної формули Ca₅(PO₄)₃(F, Cl, OH); головне природне джерело фосфору для добрив і хімічної промисловості.
Коротко
- Основні різновиди: фторапатит, хлорапатит і гідроксилапатит — залежно від того, який аніон переважає.
- Твердість 5 за шкалою Мооса — це еталон шкали; сингонія гексагональна, густина 3,1–3,2 г/см³.
- Гідроксилапатит становить мінеральну основу кісток і зубної емалі.
- В Україні прояви й родовища апатиту відомі в Запорізькій, Харківській, Чернігівській та інших областях; Поділля дало назву карбонатному різновиду — подоліту.
Твердість 5 за шкалою Мооса — це твердість апатиту. Сталевий ніж його дряпає, а скло вже ні. Мінерал, який служить еталоном для геологів у полі, водночас будує людські зуби й кістки й живить сільське господарство цілого світу фосфорними добривами.
Склад і різновиди
Апатит — не один мінерал, а група близьких фосфатів кальцію із загальною формулою Ca₅(PO₄)₃X, де X — фтор, хлор або гідроксильна група. Залежно від переважного аніона виділяють:
| Різновид | Аніон X | Де трапляється |
|---|---|---|
| Фторапатит | F | найпоширеніший, у магматичних і осадових породах |
| Хлорапатит | Cl | рідше, у деяких магматичних породах |
| Гідроксилапатит | OH | кістки, зубна емаль, деякі метаморфічні породи |
Частину фосфату можуть заміщати карбонат-іони; такі різновиди називають карбонат-апатитами. У складі часто є домішки стронцію, марганцю, рідкісноземельних елементів, що робить апатит ще й джерелом цих металів.
Властивості
Кристали мають форму шестигранних призм. Колір дуже різноманітний: безбарвний, білий, жовтий, зелений, блакитний, фіолетовий, бурий. Блиск скляний, густина 3,1–3,2 г/см³. Деякі зразки світяться в ультрафіолеті. Апатит розчиняється в кислотах, що використовують при переробці на добрива.
Апатит в організмі
Мінеральна частина кісток і дентину складається переважно з гідроксилапатиту, а зубна емаль — з його майже чистих кристалів. Фтор, що потрапляє в емаль із зубної пасти чи води, частково заміщує гідроксильні групи на фтор. Фторапатит стійкіший до кислот, тому зуби краще опираються карієсу.
Родовища
Промислові родовища бувають двох типів. Магматичні пов’язані з лужними породами, як-от знамените Хібінське родовище на Кольському півострові, де апатит залягає разом з нефеліном. Осадові родовища — фосфорити, тонкозернисті породи з карбонат-апатиту, утворені на дні давніх морів; вони переважають у світовому видобутку, найбільші запаси має Марокко.
В Україні апатитові руди відомі в кількох регіонах, зокрема в межах Українського щита. Карбонатний різновид з фосфоритових жовен Поділля отримав назву подоліт.
Використання
Переважна частина видобутого апатиту йде на виробництво фосфорних добрив — суперфосфату, амофосу. Із концентратів отримують також фосфорну кислоту, фосфор, кормові добавки, сполуки для миючих засобів. Прозорі кристали гранують як колекційні камені.
Запитання
Чому апатит назвали «обманом»?
Назву 1786 року (за деякими українськими довідниками — 1788-го) дав німецький геолог Абраам Готлоб Вернер. Кристали апатиту бувають жовтими, зеленими, блакитними, фіолетовими, і їх часто плутали з іншими мінералами — берилом, турмаліном, хризолітом. Звідси й грецьке «апате» — обман.
Чи буває апатит дорогоцінним каменем?
Прозорі яскраві кристали гранують як колекційні вставки, наприклад жовто-зелений «спаржевий камінь» чи неоново-блакитні апатити з Мадагаскару. Але через невисоку твердість (5) він легко дряпається, тому для щоденних прикрас підходить погано.
Див. також
- Антофіліт Назва — від латинського anthophyllum («гвоздика», пряність), за характерним коричнюватим кольором; саме слово походить від грецьких «квітка» й «листок».
- Алмаз Твердість 10 за шкалою Мооса, густина 3,50–3,53 г/см³, дуже висока теплопровідність і сильний блиск.
- Розділ «Мінералогія» Мінерали, кристали, їхній склад, властивості й походження.
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБКАЙК Абкайк (араб. بقيق) — велике нафтове родовище у Східній провінції Саудівської Аравії, що належить до нафтогазоносного басейну Перської затоки; поряд розташований найбільший у світі комплекс підготовки нафти Saudi Aramco.
- АЛЬМАДЕН Альмаден (ісп. Almadén) — найбільше відоме у світі родовище ртуті та однойменне місто в іспанській провінції Сьюдад-Реаль (Кастилія — Ла-Манча), де кіновар добували понад дві тисячі років, аж до початку XXI століття.
- ГАВРИШ Гавриш Володимир Костянтинович (22 квітня 1925, Погребище, Вінницька область — 14 червня 2004) — український геолог, фахівець з тектоніки та нафтогазоносності, доктор геолого-мінералогічних наук (1970), професор (1981), член-кореспондент АН УРСР (1982).
- КРИЖАНІВСЬКИЙ Крижанівський Леонід Андрійович (8 (20) квітня 1873, Київ — 2 грудня 1939, Київ) — український геолог, мінералог і кристалограф, професор Київського університету, у 1928–1930 роках директор Української філії Інституту прикладної мінералогії.