ГАВРИШ
Гавриш Володимир Костянтинович
Гавриш Володимир Костянтинович (22 квітня 1925, Погребище, Вінницька область — 14 червня 2004) — український геолог, фахівець з тектоніки та нафтогазоносності, доктор геолого-мінералогічних наук (1970), професор (1981), член-кореспондент АН УРСР (1982).
Коротко
- Шістнадцять років працював у геологорозвідці, з 1962 року — в Інституті геологічних наук АН УРСР.
- Один із першовідкривачів Західно-Хрестищенського газового родовища.
- Лауреат премії імені В. І. Вернадського (1989) і Державної премії України в галузі науки і техніки (1991).
- Автор понад 370 праць, розробник методу палеоструктурно-геологічного аналізу.
Більшу частину газу, який Україна видобуває у власних надрах, дають родовища Дніпровсько-Донецької западини. Щоб знаходити їх, геологам довелося зрозуміти, як ця западина утворювалася й ламалася впродовж сотень мільйонів років. Володимир Гавриш присвятив цьому понад чотири десятиліття роботи.
Від технікуму до академії
Володимир Гавриш народився 22 квітня 1925 року в Погребищі на Вінниччині. 1946 року закінчив Київський геологорозвідувальний технікум і того ж року пішов працювати в польові геологорозвідувальні організації УРСР. Вищу освіту здобув без відриву від роботи: 1953 року закінчив Всесоюзний заочний політехнічний інститут.
Шістнадцять років, з 1946 по 1962, Гавриш провів у розвідці. Саме тоді він став одним із першовідкривачів Західно-Хрестищенського газового родовища на Харківщині. 1961 року захистив кандидатську дисертацію.
З 1962 року працював науковим співробітником Інституту геологічних наук АН УРСР, а з 1973 року очолював відділ.
Глибинні розломи
Докторська дисертація Гавриша була присвячена глибинним розломам і геотектонічному розвитку Доно-Дніпровського прогину — великої структури, до якої належать Дніпровсько-Донецька западина й Донбас. Глибинні розломи — це довгоживучі зони розривів, що сягають нижніх шарів земної кори. Вони визначають, де опускалися й піднімалися блоки, де накопичувалися осади і де могли утворитися пастки для нафти й газу.
Ступінь доктора геолого-мінералогічних наук він отримав 1970 року, звання професора — 1981-го, а 1982 року його обрали членом-кореспондентом Академії наук УРСР.
Метод і праці
Гавриш розробляв метод палеоструктурно-геологічного аналізу для прогнозу й пошуку нафтогазоносних структур. Суть методу — відтворити будову пластів у різні епохи й простежити, як росли підняття. Його праці, яких понад 370, стосуються геологічної будови нафтогазоносних районів України.
Регіон досліджень
Дніпровсько-Донецька западина простягається з північного заходу на південний схід, від Чернігівщини до Донбасу, між Українським щитом і Воронезьким кристалічним масивом. Її обмежують крайові глибинні розломи, а в товщі осадових порід є потужні девонські соленосні шари. Сіль, видавлюючись угору, утворює соляні куполи й штоки, поруч із якими часто виникають пастки для газу.
Саме тому для пошуків родовищ тут так важать тектоніка й розломи: не знаючи, як рухалися блоки й де піднімалася сіль, свердловину легко поставити повз поклад. Праці Гавриша про глибинні розломи й палеоструктури були спрямовані на цю практичну задачу.
Нагороди
| Рік | Відзнака |
|---|---|
| 1989 | премія імені В. І. Вернадського АН УРСР |
| 1991 | Державна премія України в галузі науки і техніки |
| 1992 | дійсний член Української нафтогазової академії |
Державну премію 1991 року присуджено за серію монографій та атлас «Геологія і нафтогазоносність Дніпровсько-Донецької западини», які стали науковою основою прогнозу й пошуків родовищ нафти й газу. Разом з Гавришем лауреатами стали Давид Айзенберг, Брій Арсірій, Мирослав Іванюта, Борис Кабишев, Олександр Лукін, Петро Шпак і Олександр Ципко.
Учений мав також Почесну грамоту Президії Верховної Ради УРСР. Помер Володимир Гавриш 14 червня 2004 року. До його 90-річчя «Геологічний журнал» 2015 року опублікував статтю пам’яті вченого.
Запитання
Що таке Дніпровсько-Донецька западина?
Це велика витягнута на північний захід западина земної кори між Українським щитом і Воронезьким масивом, заповнена товщею осадових порід. Вона — головний нафтогазоносний регіон України: тут зосереджено більшість відомих родовищ газу й нафти країни.
Для чого потрібен палеоструктурний аналіз?
Пастки нафти й газу формуються впродовж мільйонів років. Відновлюючи, якими були пласти в різні геологічні епохи, геолог може зрозуміти, де і коли виникали підняття, здатні вловити вуглеводні, — і точніше обрати місце для пошукової свердловини.
Див. також
- Крижанівський Леонід Андрійович Майже сорок років працював у Київському університеті: від хранителя мінералогічного кабінету до професора кафедри мінералогії.
- Розділ «Родовища» Усі статті підрозділу «Родовища».
- Розділ «Геологи» Усі статті підрозділу «Геологи».
Джерела
- Гавриш Володимир Костянтинович — Вікіпедія (українська)
- Wikidata: Q12093748
- Шаталов Н. Н. Памяти известного геолога-нефтяника Владимира Константиновича Гавриша (к 90-летию со дня рождения) // Геологічний журнал. — 2015. — № 2. — С. 138–141.
- Нафтогазова галузь України: поступ і особистості (біографічний довідник).
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБКАЙК Абкайк (араб. بقيق) — велике нафтове родовище у Східній провінції Саудівської Аравії, що належить до нафтогазоносного басейну Перської затоки; поряд розташований найбільший у світі комплекс підготовки нафти Saudi Aramco.
- АЙВАЗОВСЬКИЙ Айвазовський Іван Костянтинович (вірм. Ованнес Айвазян; 17 (29) липня 1817, Феодосія — 19 квітня (2 травня) 1900, Феодосія) — живописець-мариніст вірменського походження, академік Петербурзької академії мистецтв, автор близько 6 тисяч творів і засновник картинної галереї у Феодосії.
- АЛЬМАДЕН Альмаден (ісп. Almadén) — найбільше відоме у світі родовище ртуті та однойменне місто в іспанській провінції Сьюдад-Реаль (Кастилія — Ла-Манча), де кіновар добували понад дві тисячі років, аж до початку XXI століття.
- АЛМАЗ Алмаз (від арабського almās, яке зводять до грецького ἀδάμας — «незламний») — мінерал класу самородних неметалів, кристалічна модифікація вуглецю з кубічною ґраткою, найтвердша з природних речовин; огранований ювелірний алмаз українською називають діамантом.