Гавриш Володимир Костянтинович

Коротко

• Шістнадцять років працював у геологорозвідці, з 1962 року — в Інституті геологічних наук АН УРСР.
• Один із першовідкривачів Західно-Хрестищенського газового родовища.
• Лауреат премії імені В. І. Вернадського (1989) і Державної премії України в галузі науки і техніки (1991).
• Автор понад 370 праць, розробник методу палеоструктурно-геологічного аналізу.

Більшу частину газу, який Україна видобуває у власних надрах, дають родовища Дніпровсько-Донецької западини. Щоб знаходити їх, геологам довелося зрозуміти, як ця западина утворювалася й ламалася впродовж сотень мільйонів років. Володимир Гавриш присвятив цьому понад чотири десятиліття роботи.

Від технікуму до академії

Володимир Гавриш народився 22 квітня 1925 року в Погребищі на Вінниччині. 1946 року закінчив Київський геологорозвідувальний технікум і того ж року пішов працювати в польові геологорозвідувальні організації УРСР. Вищу освіту здобув без відриву від роботи: 1953 року закінчив Всесоюзний заочний політехнічний інститут.

Шістнадцять років, з 1946 по 1962, Гавриш провів у розвідці. Саме тоді він став одним із першовідкривачів Західно-Хрестищенського газового родовища на Харківщині. 1961 року захистив кандидатську дисертацію.

З 1962 року працював науковим співробітником Інституту геологічних наук АН УРСР, а з 1973 року очолював відділ.

Глибинні розломи

Докторська дисертація Гавриша була присвячена глибинним розломам і геотектонічному розвитку Доно-Дніпровського прогину — великої структури, до якої належать Дніпровсько-Донецька западина й Донбас. Глибинні розломи — це довгоживучі зони розривів, що сягають нижніх шарів земної кори. Вони визначають, де опускалися й піднімалися блоки, де накопичувалися осади і де могли утворитися пастки для нафти й газу.

Ступінь доктора геолого-мінералогічних наук він отримав 1970 року, звання професора — 1981-го, а 1982 року його обрали членом-кореспондентом Академії наук УРСР.

Метод і праці

Гавриш розробляв метод палеоструктурно-геологічного аналізу для прогнозу й пошуку нафтогазоносних структур. Суть методу — відтворити будову пластів у різні епохи й простежити, як росли підняття. Його праці, яких понад 370, стосуються геологічної будови нафтогазоносних районів України.

Регіон досліджень

Дніпровсько-Донецька западина простягається з північного заходу на південний схід, від Чернігівщини до Донбасу, між Українським щитом і Воронезьким кристалічним масивом. Її обмежують крайові глибинні розломи, а в товщі осадових порід є потужні девонські соленосні шари. Сіль, видавлюючись угору, утворює соляні куполи й штоки, поруч із якими часто виникають пастки для газу.

Саме тому для пошуків родовищ тут так важать тектоніка й розломи: не знаючи, як рухалися блоки й де піднімалася сіль, свердловину легко поставити повз поклад. Праці Гавриша про глибинні розломи й палеоструктури були спрямовані на цю практичну задачу.

Нагороди

Рік	Відзнака
1989	премія імені В. І. Вернадського АН УРСР
1991	Державна премія України в галузі науки і техніки
1992	дійсний член Української нафтогазової академії

Державну премію 1991 року присуджено за серію монографій та атлас «Геологія і нафтогазоносність Дніпровсько-Донецької западини», які стали науковою основою прогнозу й пошуків родовищ нафти й газу. Разом з Гавришем лауреатами стали Давид Айзенберг, Брій Арсірій, Мирослав Іванюта, Борис Кабишев, Олександр Лукін, Петро Шпак і Олександр Ципко.

Учений мав також Почесну грамоту Президії Верховної Ради УРСР. Помер Володимир Гавриш 14 червня 2004 року. До його 90-річчя «Геологічний журнал» 2015 року опублікував статтю пам’яті вченого.

Запитання

Що таке Дніпровсько-Донецька западина?

Це велика витягнута на північний захід западина земної кори між Українським щитом і Воронезьким масивом, заповнена товщею осадових порід. Вона — головний нафтогазоносний регіон України: тут зосереджено більшість відомих родовищ газу й нафти країни.

Для чого потрібен палеоструктурний аналіз?

Пастки нафти й газу формуються впродовж мільйонів років. Відновлюючи, якими були пласти в різні геологічні епохи, геолог може зрозуміти, де і коли виникали підняття, здатні вловити вуглеводні, — і точніше обрати місце для пошукової свердловини.

Див. також

• Крижанівський Леонід Андрійович Майже сорок років працював у Київському університеті: від хранителя мінералогічного кабінету до професора кафедри мінералогії.
• Розділ «Родовища» Усі статті підрозділу «Родовища».
• Розділ «Геологи» Усі статті підрозділу «Геологи».

Джерела

1. Гавриш Володимир Костянтинович — Вікіпедія (українська)
2. Wikidata: Q12093748
3. Шаталов Н. Н. Памяти известного геолога-нефтяника Владимира Константиновича Гавриша (к 90-летию со дня рождения) // Геологічний журнал. — 2015. — № 2. — С. 138–141.
4. Нафтогазова галузь України: поступ і особистості (біографічний довідник).

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.