Андалузит

Коротко

• Уперше описаний 1798 року за знахідками в Андалусії; містить 63,2 % Al₂O₃ і 36,8 % SiO₂.
• Має той самий склад, що кіаніт і силіманіт, але утворюється за помірних температур і невисоких тисків; тому слугує індикатором умов метаморфізму.
• Різновид хіастоліт містить темні включення, що на зрізі утворюють хрест.
• Застосовують переважно для вогнетривів, порцеляни та кераміки; прозорі кристали гранують.

Андалузит, кіаніт і силіманіт мають однакову формулу — Al₂SiO₅, але різну кристалічну будову. Яка з трьох форм з’явиться в породі, вирішують температура й тиск. Андалузит — мінерал помірних температур і порівняно невеликих тисків, тож, знайшовши його, геолог може судити, в яких умовах перетворювалася порода.

Склад і властивості

Андалузит — острівний силікат алюмінію: 63,2 % оксиду алюмінію та 36,8 % кремнезему. Домішками бувають залізо, титан, магній, марганець, кальцій.

Кристали стовпчасті, призматичні, з майже квадратним перерізом; часто трапляються зернисті й променисті агрегати. Колір сірий, рожевий, зеленуватий, рідше фіолетовий. Твердість за шкалою Мооса довідники наводять від 6,5 до 7,5, густину — 3,14–3,22 г/см³.

Мінерал має дуже сильний плеохроїзм: залежно від напрямку погляду той самий кристал здається різнобарвним.

Різновиди

Різновид	Особливість
Хіастоліт	темні включення вуглистої речовини чи глини утворюють на зрізі хрест
Віридин	зелений різновид, у якому частину алюмінію заміщує тривалентний марганець
Марганцевий андалузит	червоний, до 7 % Mn₂O₃ і до 5 % Fe₂O₃

Походження і родовища

Андалузит — характерний мінерал контактово-метаморфічних порід, що утворюються навколо гарячих магматичних тіл. За вищих температур і тисків він може перетворюватися на силіманіт.

Перший опис 1798 року ґрунтувався на знахідках з Андалусії в Іспанії. Великим родовищем вважають Вайт-Маунтін у Каліфорнії, відомі також Семіз-Бугу в Казахстані; найбільші відомі запаси має ПАР, а французький рудник Гломель дає близько чверті світового видобутку. Прозорі ювелірні кристали походять з Бразилії, Шрі-Ланки, Індії, Танзанії, Іспанії. В Україні андалузит відомий в Олевському районі Житомирської області. Світові запаси оцінювали в 175 млн тонн.

Застосування

Головна сфера — вогнетриви для печей і металургійних агрегатів, а також порцеляна й технічна кераміка, кислототривкі матеріали. Руду збагачують важкосередовищною сепарацією, а дрібний матеріал — ще й флотацією. Прозорі кристали гранують як дорогоцінне каміння.

Запитання

Що таке хіастоліт?

Це різновид андалузиту з темними включеннями вуглистої речовини або глини. На поперечному зрізі кристала вони утворюють чіткий хрест.

Чому огранений андалузит «переливається» різними кольорами?

Мінерал має дуже сильний плеохроїзм: залежно від напрямку, у якому світло проходить крізь кристал, він виглядає червонуватим, зеленим чи жовтуватим. Тому в огранованому камені кольори змінюються під час повороту.

Чи є андалузит в Україні?

Довідники згадують андалузитову мінералізацію на Олевщині (Житомирська область). Промислові поклади, які розробляють для вогнетривкої промисловості, розташовані в інших країнах: найбільші відомі запаси має ПАР, а рудник Гломель у Франції дає близько чверті світового видобутку.

Див. також

• Алмаз Твердість 10 за шкалою Мооса, густина 3,50–3,53 г/см³, дуже висока теплопровідність і сильний блиск.
• Альбіт Вміщує менше 10 % анортитової складової; містить близько 68 % кремнезему, 19 % глинозему й 12 % оксиду натрію.
• Амфіболи Кристалізуються в моноклінній і ромбічній сингоніях, утворюють призматичні, голчасті або волокнисті кристали.
• Розділ «Мінералогія» Мінерали, кристали, їхній склад, властивості й походження.

Джерела

1. Андалузит — Вікіпедія (українська)
2. Andalusite — Wikipedia (англійська)
3. Мала гірнича енциклопедія / за ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — Т. 1.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.