АМ ЄНСЬКИЙ ОПЕРАЦІЯ 1918
Ам’єнська операція 1918 року
Ам’єнська операція (битва при Ам’єні, Третя битва на Соммі в Пікардії) — наступальна операція британських, домініонних і французьких військ проти німецької армії 8–12 серпня 1918 року, якою почався Стоденний наступ Антанти, що завершив Першу світову війну.
Коротко
- Мета — ліквідувати Ам’єнський виступ і зняти німецький обстріл залізниці Париж — Ам’єн — Кале.
- Головну роль відіграла британська 4-та армія генерала Генрі Роулінсона з австралійським і канадським корпусами; південніше наступала французька 1-ша армія генерала Дебене.
- Удар без тривалої артпідготовки, з понад 500 танками, у перший день просунувся приблизно на 11 км.
- Еріх Людендорф назвав 8 серпня «чорним днем німецької армії».
О 4:20 ранку 8 серпня 1918 року, у густому тумані, на позиції німецької 2-ї армії рушили сотні танків і піхота. Сильної артилерійської підготовки, яка зазвичай попереджала противника про наступ, цього разу не було. До вечора союзники прорвали фронт на ширину понад 20 км.
Передумови
Весняні наступи 1918 року дали Німеччині великі території, але виснажили її армію. Під Ам’єном утворився виступ, звідки німецька важка артилерія обстрілювала залізницю Париж — Ам’єн — Кале, найважливішу комунікацію між британськими й французькими силами.
Після перемоги на Марні головнокомандувач союзних армій Фердинанд Фош погодив план удару під Ам’єном. Його розробили в штабі британської 4-ї армії генерала Генрі Роулінсона; велику роль у плануванні відіграв командир Австралійського корпусу Джон Монаш, який незадовго до того успішно випробував нову тактику під Амелем.
Сили сторін
| Сторона | Сили на ділянці прориву |
|---|---|
| Союзники | британська 4-та армія (III корпус, Австралійський і Канадський корпуси, кінний корпус), французька 1-ша армія генерала Дебене; близько 2000 гармат британців, понад 500 танків, сотні літаків |
| Німеччина | 2-га армія генерала Георга фон дер Марвіца, шість дивізій у першій лінії, лише дві в безпосередньому резерві |
Канадський корпус непомітно перекинули під Ам’єн, а щоб збити німців з пантелику, частину його підрозділів демонстративно відправили до Іпру. Гуркіт танків перед атакою маскували літаки, що літали вздовж лінії фронту.
Перебіг
У перший день канадці просунулися приблизно на 13 км, австралійці — на 11, французи — на 8; деяких німецьких штабних офіцерів узяли в полон просто за сніданком. Французи на правому фланзі захопили Морей. Загалом за 8 серпня союзники взяли понад 15 тисяч полонених; втрати німців того дня оцінюють у 30 тисяч осіб, британської 4-ї армії — близько 8 тисяч.
У наступні дні темп упав. Піхота відірвалася від артилерії, танки виходили з ладу, німці підтягували резерви. Окремі позиції, як-от висоти біля Шипіллі над Соммою, довелося брати із залученням американської 33-ї дивізії. 12 серпня активний наступ на цій ділянці припинили.
Значення
Ам’єнська операція поклала край позиційній війні на Західному фронті: бої перейшли в маневрову фазу, яка тривала до перемир’я 11 листопада 1918 року. Битва стала зразком взаємодії піхоти, танків, артилерії й авіації. Сучасники відзначали й психологічний перелом: союзні війська повірили в швидке завершення війни, а німецькі вже сподівалися лише втриматися, доки вдасться домовитися про мир.
Запитання
Чому 8 серпня 1918 року назвали «чорним днем»?
Людендорф мав на увазі не стільки втрачені кілометри, скільки стан армії: тисячі солдатів здавалися в полон, частини відступали без наказу, а резерви, що йшли на фронт, відступаючі обзивали «штрейкбрехерами». Для німецького командування це був знак, що війну виграти вже неможливо.
Скільки танків брало участь в операції?
Союзники зосередили близько 600 машин, з них понад 500 пішли в атаку першого дня: важкі британські Mark V, легкі Whippet для взаємодії з кіннотою, а також транспортні танки для підвезення боєприпасів. Уже за чотири дні боєздатними лишилися лічені одиниці.
Чим закінчилася операція?
До 12 серпня наступ сповільнився: піхота відірвалася від артилерії, німці підтягли резерви. Командувач британських сил Дуглас Гейг не став продовжувати удар під Ам’єном і 21 серпня почав новий наступ на іншій ділянці. Ця серія ударів і склала Стоденний наступ.
Див. також
- Арденнська операція 1944–1945 Мета — прорвати фронт між британцями й американцями, вийти до порту Антверпен і змусити західних союзників до переговорів.
- Розділ «Військова справа» Військове мистецтво, озброєння, битви та полководці.
- Розділ «Новітня історія (1914, з моменту початку 1-ої світової війни і до сьогодення)» Усі статті підрозділу «Новітня історія (1914, з моменту початку 1-ої світової війни і до сьогодення)».
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБАТСТВО Абатство (лат. abbatia) — у західному християнстві самостійний монастир чернечого ордену, яким керує абат, а в жіночих обителях — абатиса, разом із його церквою, будівлями та землями.
- АХІЛЛ Ахілл, або Ахіллес (грец. Ἀχιλλεύς), — у давньогрецькій міфології син царя мірмідонян Пелея й морської богині Фетіди, найхоробріший грецький воїн Троянської війни та головний герой «Іліади» Гомера.
- АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ Александр III Македонський, або Александр Великий (356 — 10 або 11 червня 323 до н. е.), — цар Македонії з 336 року до н. е., полководець, який за одинадцять років підкорив Перську державу Ахеменідів і створив імперію від Балкан до Інду.
- АЛЬКАБАЛА Алькабала (ісп. alcabala, від араб. al-qabāla — збір, податок) — податок з торговельних операцій у Кастилії, згодом в усій Іспанії та її колоніях, що стягувався з кожного продажу як відсоток від ціни товару.