Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

АЛОВ

Алов Олександр Олександрович

Алов Олександр Олександрович (справжнє прізвище — Лапскер; 26 вересня 1923, Харків — 12 червня 1983, Рига; за іншими даними — Москва) — радянський кінорежисер і сценарист, уродженець Харкова, який усі свої фільми зняв у творчому тандемі з Володимиром Наумовим, спершу на Київській кіностудії, а з 1957 року на «Мосфільмі».

Розділ: Кінорежисери Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Учасник Другої світової війни; 1951 року закінчив режисерський факультет ВДІКу в майстерні Ігоря Савченка.
  • Разом з Наумовим завершив фільм учителя «Тарас Шевченко» (1951), знятий у Києві.
  • Найвідоміші фільми дуету — «Тривожна молодість», «Павло Корчагін», «Мир тому, хто входить», «Біг», «Тегеран-43», «Берег».
  • Народний артист СРСР (1983); посмертно відзначений Державною премією СРСР (1985) за фільм «Берег».

У кіноісторії рідко трапляються режисери, яких неможливо розглядати поодинці. Олександр Алов — один із таких: понад тридцять років його ім’я в титрах стояло тільки поруч з ім’ям Володимира Наумова. Дует, що склався в Києві на початку 1950-х, став одним із найвідоміших у радянському кіно.

Харків і війна

Олександр Лапскер, згодом відомий під прізвищем Алов, народився 26 вересня 1923 року в Харкові. Під час німецько-радянської війни він воював; серед його нагород — орден Червоної Зірки й медалі «За бойові заслуги» та «За оборону Сталінграда».

Учень Савченка

Після війни Алов вступив до ВДІКу в майстерню режисера Ігоря Савченка. Студентом він асистував учителеві на зйомках біографічного фільму «Тарас Шевченко» на Київській кіностудії. Савченко помер, не встигнувши завершити картину, і її доробили Алов та його однокурсник Володимир Наумов. 1951 року Алов закінчив інститут.

Фільми дуету Алова й Наумова

Рік Фільм Примітка
1955 «Тривожна молодість» Київська кіностудія; в окремих джерелах — 1954
1956 «Павло Корчагін» за романом «Як гартувалася сталь»; в окремих джерелах — 1957
1958 «Вітер» у деяких джерелах — 1959
1961 «Мир тому, хто входить» спеціальний приз журі Венеційського кінофестивалю
1970 «Біг» за Михайлом Булгаковим
1976 «Легенда про Тіля» за романом Шарля де Костера
1980 «Тегеран-43» Золотий приз XII Московського кінофестивалю (1981)
1983 «Берег» за романом Юрія Бондарєва

Розбіжності в роках, які трапляються в довідниках, найімовірніше, пов’язані з тим, що одні джерела подають рік завершення зйомок, а інші — рік виходу фільму на екрани. «Павло Корчагін» отримав срібну медаль Московського кінофестивалю 1957 року, а «Мир тому, хто входить» приніс дуетові перше велике міжнародне визнання у Венеції. «Біг» за творами Булгакова вважають найпопулярнішим фільмом дуету.

Визнання

У 1951–1957 роках Алов працював на Київській кіностудії імені Довженка, з 1957 року — на «Мосфільмі», а з 1980 року викладав у ВДІКу. 1965 року отримав звання заслуженого діяча мистецтв РРФСР, 1983-го — народного артиста СРСР.

Алов помер 12 червня 1983 року. Більшість довідників місцем смерті називають Ригу, деякі, зокрема англійська й частина української Вікіпедії, — Москву. Поховали режисера в Москві на Ваганьковському кладовищі. За фільм «Берег» 1985 року його посмертно відзначили Державною премією СРСР.

Запитання

Чому фільми Алова завжди підписані разом з Наумовим?

Олександр Алов і Володимир Наумов познайомилися студентами в майстерні Ігоря Савченка у ВДІКу й після смерті вчителя разом завершили його фільм «Тарас Шевченко». Відтоді вони працювали як один режисер: спільно писали сценарії й ставили всі фільми аж до смерті Алова 1983 року.

Які фільми Алова пов’язані з Україною?

Перші роботи дуету створено на Київській кіностудії: завершення «Тараса Шевченка» (1951), «Тривожна молодість» (1955) і «Павло Корчагін» (1956) за романом Миколи Островського, дія якого відбувається в Україні.

Див. також

Джерела

  1. Алов Олександр Олександрович — Вікіпедія (українська)
  2. Aleksandr Alov — Wikipedia (англійська)
  3. Wikidata: Q2359384

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику