Бертолуччі Бернардо

Коротко

• Син поета Аттіліо Бертолуччі; почав у кіно асистентом П’єра Паоло Пазоліні на фільмі «Аккаттоне» (1961).
• Міжнародну славу здобув на початку 1970-х: «Конформіст» (1970) і «Останнє танго в Парижі» (1972).
• «Останній імператор» (1987) отримав дев’ять премій «Оскар», зокрема за режисуру.
• Нагороджений «Золотим левом» Венеційського фестивалю за внесок у кіно (2007) і почесною «Золотою пальмовою гілкою» Канн (2011).

Батько Бернардо, Аттіліо Бертолуччі, був поетом і кінокритиком, а другом родини — Пазоліні. Тож перший досвід у кіно двадцятилітній юнак отримав на знімальному майданчику «Аккаттоне» (1961), де працював асистентом режисера. Наступного року він уже знімав власний фільм.

Ранні роки

«Кістлява кума» (La commare secca, 1962) — історія з життя римського дна за сценарієм Пазоліні. Фільм «Перед революцією» (1964) отримав прихильні відгуки міжнародної критики й згодом став класикою. У «Партнері» (1968), знятому за мотивами «Двійника» Достоєвського, головною темою стає роздвоєність героя.

Визнання

На початку 1970-х Бертолуччі зняв поспіль кілька фільмів, що увійшли до класики європейського кіно:

Рік	Фільм	Про що
1970	«Стратегія павука»	телевізійний фільм за власним сценарієм
1970	«Конформіст»	за романом Альберто Моравії: задуманий режимом Муссоліні замах на професора-антифашиста в Парижі
1972	«Останнє танго в Парижі»	драма з Марлоном Брандо й Марією Шнайдер
1976	«Двадцяте століття» (Novecento)	епопея про селян і землевласників Емілії від початку XX століття до кінця Другої світової війни

«Останнє танго» принесло Бертолуччі світову славу й гучний судовий процес в Італії. Через десятиліття фільм знову обговорювали вже з іншого боку — як приклад того, що на знімальному майданчику порушувалася згода акторки.

«Останній імператор» та пізні фільми

1987 року вийшов «Останній імператор» — біографія Пу І, останнього імператора Китаю. Це був перший художній фільм, якому китайський уряд дозволив знімати в Забороненому місті. Картина отримала всі дев’ять «Оскарів», на які номінувалася, зокрема за найкращий фільм і найкращу режисуру. Далі були «Під покровом небес» (1990) за романом Пола Боулза, «Маленький Будда» (1993) з Кіану Рівзом, «Вислизаюча краса» (1996), «Облога» (1998) і «Мрійники» (2003) про паризьку молодь травня 1968 року. Останній фільм, «Я і ти», вийшов 2012 року.

Нагороди й останні роки

2007 року Венеційський кінофестиваль вручив Бертолуччі «Золотого лева» за внесок у кіномистецтво, 2011 року в Каннах він отримав почесну «Золоту пальмову гілку». Після невдалої операції на хребті 2003 року режисер багато років пересувався в інвалідному візку. Він помер 26 листопада 2018 року в Римі від раку легень. Дружиною Бертолуччі з 1979 року була режисерка Клер Піплоу.

Запитання

Скільки «Оскарів» отримав фільм «Останній імператор»?

Дев’ять — у всіх номінаціях, на які був висунутий, зокрема за найкращий фільм і найкращу режисуру. Це історія Пу І, останнього імператора Китаю; частину фільму знімали в Забороненому місті в Пекіні.

У чому полягав скандал навколо «Останнього танго в Парижі»?

В Італії фільм переслідували як непристойний: суд постановив знищити копії, а режисера на п’ять років позбавили громадянських прав і засудили умовно. Пізніше акторка Марія Шнайдер розповідала, що про зміст однієї зі сцен насильства її не попередили заздалегідь; 2013 року Бертолуччі це визнав, що викликало хвилю критики.

Який рік народження Бертолуччі правильний — 1940 чи 1941?

Більшість західних довідників і англомовна Вікіпедія подають 16 березня 1941 року, українська Вікіпедія та старі довідники — 1940 рік. Дата 16 березня в обох версіях однакова.

Див. також

• Розділ «Кіно» Кінематограф, його жанри й техніка, актори, режисери та сценаристи.

Джерела

1. Bernardo Bertolucci — Wikipedia (англійська)
2. Бернардо Бертолуччі — Вікіпедія (українська)
3. Wikidata: Q53009

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.