Олександр III (папа римський)

Коротко

• Був кардиналом і папським канцлером, очолював у курії партію противників Барбаросси.
• Обраний 1159 року більшістю кардиналів; меншість обрала Віктора IV, якого підтримав імператор, і розкол тривав до 1177 року.
• Підтримав Ломбардську лігу; після поразки імператора під Леньяно (1176) Венеційський мир 1177 року визнав Олександра законним папою.
• Канонізував Томаса Бекета, скликав Третій Латеранський собор 1179 року, що запровадив правило двох третин голосів на виборах папи.

1157 року на сеймі в Безансоні папський легат, кардинал Роландо, зачитав Фрідріху Барбароссі послання, де імператорську корону було названо papal beneficium. Німецькі князі зрозуміли це як «лен від папи», і легата ледь не вбили. Через два роки той самий Роландо став папою — і на двадцять років головним супротивником імператора.

Кар’єра до понтифікату

Роландо народився в Сієні. З XIV століття його відносять до знатного роду Бандінеллі, хоча документально це не підтверджено. Ймовірно, він навчався й викладав богослов’я в Болоньї. Довго його ототожнювали з відомим каноністом магістром Роландом, автором коментаря до «Декрету Граціана», але сучасні дослідники довели, що це інша особа.

1150 року папа Євгеній III зробив його кардиналом, 1153-го Роландо став папським канцлером. 1156 року він уклав Беневентський договір, що помирив Рим із Сицилійським королівством, — і цим насторожив імператора.

Розкол

Адріан IV помер 1 вересня 1159 року, а 7 вересня більшість кардиналів обрала Роландо, який прийняв ім’я Олександр III. Меншість проголосила папою кардинала Октавіана — Віктора IV. Імператорський собор у Павії 1160 року визнав Віктора, і Олександр у відповідь відлучив від церкви і антипапу, і Фрідріха.

Поступово Олександра визнали королі Угорщини, Франції й Англії, але імперські війська тримали Італію. Двічі, 1162–1165 і з 1167 року, папа мусив залишати Рим, жив у Франції й у містах Лаціо та Кампанії. Після Віктора IV імператор підтримував антипап Пасхалія III і Калікста III.

Перемога

Олександр став союзником Ломбардської ліги — північноіталійських міст, які чинили опір імператорові. 29 травня 1176 року їхнє ополчення розбило Барбароссу під Леньяно. За Венеційським миром 1177 року імператор визнав Олександра законним папою, а 12 березня 1178 року той урочисто повернувся до Рима. Останнього претендента, Інокентія III (1179–1180), підтримувала вже лише частина римської знаті.

Церковні справи

• 1170 року в Кентерберійському соборі вбили архієпископа Томаса Бекета. Олександр 1173 року канонізував його й змусив короля Генріха II публічно покаятися.
• Він канонізував і Бернарда Клервоського (1174).
• 1179 року скликав Третій Латеранський собор. Собор встановив, що для обрання папи потрібні дві третини голосів кардиналів, — правило діє донині.
• Олександр першим із пап звернув увагу на Балтику: заснував Уппсальське архієпископство (1164) і буллою 1171–1172 років благословив хрестові походи проти язичників Північної Європи.

Папа помер 30 серпня 1181 року в Чивіта-Кастеллані.

Запитання

Чому одного папу протягом двадцяти років не визнавав імператор?

Фрідріх Барбаросса прагнув панувати в Італії й не хотів папи, який би йому не корився. Обрання Роландо, відомого противника імперських претензій, він не визнав і підтримував послідовно трьох антипап. Лише воєнна поразка від міст Ломбардської ліги під Леньяно 1176 року змусила імператора помиритися з Олександром у Венеції 1177 року.

Яке місто назване на честь Олександра III?

Алессандрія в П’ємонті. Міста Ломбардської ліги заснували її близько 1168 року як фортецю проти Барбаросси й назвали на честь папи, що підтримував їхню боротьбу.

Див. також

• Олександр VI (Родріго Борджіа) Небіж папи Калікста III, який зробив його кардиналом (1456) і віцеканцлером Римської церкви (1457).
• Абатство Традиція бере початок від святого Бенедикта Нурсійського, який близько 529 року заснував монастир Монте-Кассіно.
• Альберт Великий Узявся пояснити Західній Європі всю спадщину Аристотеля разом з арабськими коментарями.
• Розділ «Релігія» Віровчення, церкви, обряди та релігійні поняття.

Джерела

1. Олександр III (папа римський) — Вікіпедія (українська)
2. Pope Alexander III — Wikipedia (англійська)
3. Wikidata: Q160116

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.