АЛЕКСАНДРОВ
Александров Іван Гаврилович
Александров Іван Гаврилович (20 серпня (1 вересня) 1875, Москва — 2 травня 1936, Москва) — російський і радянський інженер у галузі енергетики й гідротехніки, автор проєкту Дніпровської ГЕС у Запоріжжі, академік АН СРСР (1932).
Коротко
- Починав як проєктувальник залізниць і мостів, з 1912 року займався зрошенням Середньої Азії.
- 1920 року запропонував замість кількох малих станцій на дніпровських порогах одну велику греблю з ГЕС на 560 МВт.
- Брав участь у складанні плану ГОЕЛРО, з 1921 року — член президії Держплану.
- Один із творців радянської школи економічного районування; працював і над проєктом Байкало-Амурської магістралі.
Дніпровські пороги століттями заважали судноплавству, але водночас були величезним запасом енергії. Як його використати, запропонував інженер Іван Александров: замість кількох малих станцій — одна велика гребля з потужною гідроелектростанцією.
Інженер шляхів
Александров народився 1875 року в Москві в родині лікарів. Юнаком заробляв приватними уроками й два роки працював слюсарем. 1901 року закінчив Московське інженерне училище шляхів сполучення і взявся до проєктування залізниць і мостів. Серед його робіт — розрахунки для залізниці Оренбург — Ташкент, Фінляндського мосту через Неву й Бородинського мосту в Москві.
З 1912 року його інтереси змістилися до зрошення. Проєкти іригаційних каналів у Середній Азії, які він тоді розробив, використовували й у радянський час.
Дніпрогес
Від 1920 року Александров працював над проєктом гідроелектростанції на Дніпрі. Його ідея полягала в тому, щоб звести одну велику греблю з ГЕС потужністю 560 МВт — небачений на той час масштаб. Станцію збудували в 1927–1932 роках під його керівництвом, і на момент пуску вона була найбільшою в Європі. 1924 року в Одесі вийшла його праця «Электрификация Днепра», а в 1929–1935 роках — двотомний проєкт «Днепрострой».
Енергію Дніпра інженер розглядав разом із розвитком промисловості й транспорту Придніпров’я. Зокрема, він запропонував залізничну магістраль Кривий Ріг — Запоріжжя — Гришине (нині Покровськ).
Планування і районування
Александров брав участь у складанні плану ГОЕЛРО — державного плану електрифікації. З 1921 року він входив до президії Держплану, у 1931–1932 роках очолював його енергетичний сектор і курував проєкти гідроелектростанцій, зокрема пропонував використати потенціал Ангари та Єнісею. Працював і над планом Байкало-Амурської магістралі.
Разом із Глібом Кржижановським він керував роботою з економічного районування країни. Пропозиція розміщувати поблизу ГЕС енергоємні виробництва згодом лягла в основу концепції територіально-виробничих комплексів. Основні праці:
- «Экономическое районирование России» (1921);
- «Основы хозяйственного районирования СССР» (1924);
- «Проблемы Ангары» (1931);
- «Построение плана железных дорог» (1935).
Останні роки
1932 року Александрова обрано дійсним членом АН СРСР, 1935-го — академіком ВАСГНІЛ. В останні роки він очолював транспортну секцію Академії наук. Помер 2 травня 1936 року в Москві, похований на Новодівочому цвинтарі. Мав ордени Леніна й Трудового Червоного Прапора.
Запитання
Яку потужність мав Дніпрогес за проєктом Александрова?
Александров запропонував одну велику станцію потужністю 560 МВт — надзвичайно багато для свого часу. Дніпровська ГЕС, збудована в 1927–1932 роках, на момент пуску була найбільшою гідроелектростанцією Європи.
Коли народився Іван Александров?
Більшість довідників подають 20 серпня за старим стилем, тобто 1 вересня 1875 року. В українській Вікіпедії вказано 1 листопада 1875 року; ця дата іншими джерелами не підтверджується.
Які ще українські проєкти розробляв Александров?
Він пов’язував електрифікацію Дніпра з розвитком промисловості та транспорту Придніпров’я і розробив проєкт залізничної магістралі Кривий Ріг — Запоріжжя — Гришине (нині Покровськ).
Див. також
- Київська ГЕС Будівництво почалося 1960 року; перший із 20 гідроагрегатів запрацював 1964 року, останній — 1968-го.
- Запорізька атомна електростанція Шість енергоблоків з реакторами ВВЕР-1000 уведено в дію в 1984–1995 роках; загальна потужність — близько 6000 МВт.
- Криворізький залізорудний басейн Геологічно — синклінорій у межах Українського щита; руди пов’язані з докембрійською криворізькою серією.
- Розділ «Енергетика» Усі статті підрозділу «Енергетика».
Джерела
- Александров Іван Гаврилович — Вікіпедія (українська)
- Александров, Иван Гаврилович — Википедия (російська)
- Мовчан О. М. Александров Іван Гаврилович // Енциклопедія історії України. — Т. 1. — Київ: Наукова думка, 2003. — С. 65.
- Wikidata: Q1992222
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБАЙ Абай Кунанбаєв (каз. Абай Құнанбайұлы, справжнє ім’я Ібрагім; 10 серпня 1845 — 6 липня 1904) — казахський поет, мислитель, композитор і перекладач, якого вважають основоположником сучасної казахської писемної літератури.
- АБАКЕЛІЯ Абакелія Тамара Григорівна (груз. თამარ აბაკელია; 1905, Хоні — 14 травня 1953, Тбілісі) — грузинська скульпторка, графікиня й театральна художниця, авторка пам’ятника Лесі Українці в Сурамі та ілюстрацій до українського видання «Витязя в тигровій шкурі».
- АБАЛКІН Абалкін Леонід Іванович (5 травня 1930, Москва — 2 травня 2011, Москва) — радянський і російський економіст, академік АН СРСР (1987), заступник голови Ради міністрів СРСР і голова Державної комісії з економічної реформи (1989–1991), директор Інституту економіки АН СРСР/РАН.
- АБАШЕЛІ Абашелі Олександр (Александре) Віссаріонович (справжнє прізвище Чочія; 15 (27) серпня 1884, село Сасочіо, нині Абашиспірі, Грузія — 29 вересня 1954, Тбілісі) — грузинський поет, прозаїк і перекладач.