Аббот Чарлз Грілі

Коротко

• Майже все наукове життя присвятив вимірюванню сонячної сталої та пошукам її коливань.
• Будував високогірні станції спостережень і першим в Америці підіймав піргеліометри на аеростатах.
• Винайшов сонячну плиту, сонячний котел і мав ще півтора десятка патентів на геліотехніку.
• Член Національної академії наук США (1915); прожив 101 рік.

Наймолодший із чотирьох дітей фермерської родини з Нью-Гемпширу, Чарлз Аббот у дитинстві сам змайстрував кузню для ремонту інструментів і водяне колесо для пилки. У тринадцять років він покинув школу, щоб працювати теслею, а через два роки повернувся до навчання. До Массачусетського технологічного інституту він потрапив майже випадково: поїхав до Бостона за компанію з другом, який складав вступний іспит, і склав його сам.

Освіта і Смітсонівська обсерваторія

У МТІ Аббот почав з хімічної інженерії, але перейшов на фізику. Англомовні джерела називають роком закінчення 1894-й (ступінь магістра), українські довідники — 1895-й. Того ж 1895 року він став помічником Семюела Ленглі в Смітсонівській астрофізичній обсерваторії у Вашингтоні.

Коли Ленглі захопився авіацією, дослідження сонячного випромінювання перейшли до Аббота. 1906 року він став виконувачем обов’язків директора, а 1907-го, після смерті Ленглі, — директором обсерваторії. Цю посаду він обіймав до 1944 року. 1929 року за його ініціативи відкрилася Лабораторія радіаційної біології, де вивчали дію світла на рослини та інші організми.

Сонячна стала

Головною справою Аббота було точне вимірювання сонячної сталої — потоку енергії Сонця на верхній межі атмосфери. Для цього треба було враховувати, скільки випромінювання поглинає повітря, тож він вивчав розподіл енергії в спектрі Сонця й залежність поглинання від висоти над рівнем моря.

Щоб зменшити вплив атмосфери, обсерваторія відкривала високогірні станції в Каліфорнії, Чилі та Єгипті; 1909 року з’явився притулок для спостерігачів на горі Вітні. Аббот першим в Америці підіймав піргеліометри на аеростатах — до висоти близько 25 кілометрів. Для вимірювань він сконструював піргеліометр і піранометр власної системи.

Аббот вірив, що Сонце — змінна зоря, і пов’язував коливання його випромінювання з циклами сонячних плям та погодою на Землі. Він сподівався прогнозувати клімат на десятиліття вперед, однак багато колег ставилися до цих висновків критично.

Смітсонівський інститут

1918 року Аббот став помічником секретаря, а 10 січня 1928 року — п’ятим секретарем Смітсонівського інституту, зберігши й посаду директора обсерваторії. Його каденція припала на Велику депресію: інститут брав участь у проєктах державних громадських робіт, запустив свій перший медійний проєкт — радіопрограму «The World is Yours», яку припинили 1942 року через війну. Аббот став першим секретарем, який пішов у відставку, — 1 липня 1944 року.

Винахідник

Пізніше вчений зосередився на використанні сонячної енергії. Він винайшов сонячну плиту (першу збудували в обсерваторії Маунт-Вілсон), сонячний котел і отримав ще п’ятнадцять патентів у цій галузі. Його книжка «Сонце» вийшла 1911 року і перевидавалася 1929-го.

Визнання

• Медаль Генрі Дрейпера Національної академії наук США (1910).
• Премія Румфорда Американської академії мистецтв і наук (1915 або 1916 — джерела розходяться).
• Кратер Аббот на Місяці.
• Нагорода Американського товариства сонячної енергії його імені.

Запитання

Що таке сонячна стала, яку вимірював Аббот?

Це кількість енергії сонячного випромінювання, що падає за одиницю часу на одиницю площі, перпендикулярної до променів, на верхній межі земної атмосфери за середньої відстані Землі від Сонця. Аббот отримав значення близько 1,94 калорії на квадратний сантиметр за хвилину.

Чи підтвердилася ідея Аббота про вплив Сонця на погоду?

Аббот вважав Сонце змінною зорею, коливання якої помітно позначаються на погоді, і намагався будувати на цьому прогнози. Багато сучасників цю ідею критикували, і наукового визнання вона не здобула.

Див. також

• Астрограф Дає велике, рівне й неспотворене зображення поля неба на фотопластинці, а нині — на ПЗЗ-матриці.
• Атмосферний тиск Нормальний тиск — 760 мм ртутного стовпа, або 101 325 Па (1013,25 гПа), на рівні моря на широті 45°.
• Розділ «Астрономія, авіація та космонавтика» Небесні тіла й обсерваторії, історія польотів, астронавти та космічні програми.

Джерела

1. Чарлз Грілі Аббот — Вікіпедія (українська)
2. Charles Greeley Abbot — Wikipedia (англійська)
3. Wikidata: Q210126
4. Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. Астрономы: биографический справочник. — Київ: Наукова думка, 1977.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.