«КОБЗАР»
«Кобзар»
«Кобзар» — назва першої поетичної збірки Тараса Шевченка, що вийшла в Петербурзі 1840 року, а згодом — загальна назва видань його українських поезій, яка стала символом української літератури.
Коротко
- Перший «Кобзар» (1840) містив лише вісім творів, серед них «Думи мої, думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тарасова ніч»; видав його коштом Петро Мартос.
- За життя поета вийшли також «Чигиринський Кобзар» 1844 року і «Кобзар» 1860 року на кошти Платона Симиренка.
- Найгостріші твори — «Сон», «Кавказ», «Заповіт» — у підцензурні видання не потрапили й поширювалися в списках та закордонних виданнях.
- Сьогодні «Кобзар» перекладено десятками мов; він лишається однією з найчастіше перевидаваних українських книжок.
Навесні 1840 року в книгарнях Петербурга з’явилася невелика книжка українських віршів незнайомого автора — колишнього кріпака, а тепер студента Академії мистецтв. Коштувала вона цілий рубль сріблом, але розійшлася швидко. Так вийшов «Кобзар» Тараса Шевченка.
Як з’явилася збірка
Шевченко почав писати вірші ще кріпаком, близько 1837 року. Після викупу з неволі 1838 року про його поезії дізнався письменник Євген Гребінка. Наприкінці 1839 року він познайомив Шевченка з полтавським поміщиком Петром Мартосом, який, побачивши рукописи під час сеансу позування для портрета, вирішив видати їх окремою книжкою. 12 березня 1840 року рукопис подали до Петербурзької цензури.
Цензор вилучив частину рядків, що могли видатися небезпечними. Через це більшість перших надрукованих примірників знищили ще до продажу: звичайні мають 114 сторінок тексту, а примірник із 115 сторінками відомий лише один.
Вісім творів 1840 року
- «Думи мої, думи мої» — поетичний вступ до збірки;
- «Перебендя» — образ старого кобзаря-мудреця;
- «Катерина» — поема про долю покритки;
- «Тополя»;
- «Думка» («Нащо мені чорні брови…»);
- «До Основ’яненка» — послання Григорію Квітці-Основ’яненку;
- «Іван Підкова»;
- «Тарасова ніч».
Книжку відкривав офорт за малюнком Василя Штернберга — кобзар із поводирем.
Прижиттєві видання
| Рік | Видання | Особливості |
|---|---|---|
| 1840 | «Кобзар», Петербург | 8 творів, коштом П. Мартоса |
| 1844 | «Чигиринський Кобзар» | передрук із додатком поеми «Гайдамаки» |
| 1859 | «Новые стихотворения Пушкина и Шавченки», Лейпциг | заборонені вірші, без участі автора |
| 1860 | «Кобзар», Петербург | 17 творів, коштом Платона Симиренка, з портретом автора |
| 1860 | «Кобзарь» у перекладі російською, за ред. М. Гербеля | останнє прижиттєве видання |
Після арешту Шевченка 1847 року його книжки вилучали з бібліотек, а «Кобзар» переписували від руки.
Після смерті поета
Повніші видання ставали можливими поступово. 1867 року «Кобзар» вийшов за редакцією Миколи Костомарова. 1876 року київська «Громада» видала його в Празі у двох томах; до Російської імперії дозволили ввезти лише перший. 1878 року Михайло Драгоманов надрукував у Женеві кишеньковий «Кобзар», який завозили контрабандою. Порівняно повне видання, що вийшло в Російській імперії, підготував 1907 року Василь Доманицький.
У XX–XXI століттях «Кобзар» видавали сотні разів, мільйонними накладами, перекладали багатьма мовами. Образ Шевченка-Кобзаря став одним із ключових для української культури.
Запитання
Чому збірка називається «Кобзар»?
Назву запропонував видавець Петро Мартос; спершу рукопис подавали до цензури як «Малоросійські пісні та вірші». Кобзар — мандрівний співець, що зберігав пам’ять народу в думах. Цей образ проходить через ранні вірші Шевченка, а фронтиспис першого видання зображав кобзаря з хлопчиком-поводирем. Згодом «Кобзарем» стали називати й самого поета.
Скільки творів у «Кобзарі»?
Залежить від видання. У першому було 8 поезій, у виданні 1860 року — 17. Сучасний повний «Кобзар» охоплює всі українські поетичні твори Шевченка — понад двісті, а часто ще й дві російськомовні поеми «Тризна» та «Сліпа».
Де зберігаються примірники першого «Кобзаря»?
Їх збереглося лише кілька: зокрема в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, у Черкаському музеї «Кобзаря», у бібліотеці Гарвардського університету. Відомий єдиний примірник із 115 сторінками тексту, ще не скороченими цензором.
Див. також
- Колядки Назва пов’язана з латинським calendae — першим днем місяця, через свято Коляди.
- Український алфавіт Сучасний склад: А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я.
- Розділ «Українська література» Усі статті підрозділу «Українська література».
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АНТІГОНА Антігона (грец. Ἀντιγόνη), також Антигона, — героїня давньогрецьких міфів фіванського циклу, дочка царя Едіпа та Іокасти, яка всупереч забороні правителя Креонта поховала тіло свого брата Полініка й за це була замурована живою в гробниці.
- БЛІКСЕН Бліксен Карен (дан. Karen Blixen, уроджена Карен Крістенсе Дінесен; 17 квітня 1885, Рунгстедлунн біля Копенгагена — 7 вересня 1962, там само) — данська письменниця, яка писала данською та англійською, найвідоміша під псевдонімом Ісак Дінесен.
- «ДНІПРО» «Дніпро» — київське державне видавництво художньої літератури, що веде історію від Всеукраїнського видавництва 1919 року, з 1964 року має сучасну назву й у другій половині XX століття було одним із найбільших видавців української та перекладної прози й поезії.
- «ГРОМАДСЬКИЙ ДРУГ» «Громадський друг» — український літературний і громадсько-політичний журнал соціалістичного спрямування, який 1878 року видавали у Львові Михайло Павлик та Іван Франко.