Каракульча

Коротко

• У міжнародній торгівлі відома як broadtail, нім. Breitschwanz.
• На відміну від каракуля, знятого з новонароджених ягнят, не має тугих завитків — лише блискучий хвилястий малюнок.
• Шкурки тонкі й легкі, тому з них шиють вишукані пальта, жакети, оздоблення.
• Отримують від викиднів або від маток, яких забивають наприкінці вагітності, що робить каракульчу предметом етичних суперечок.

Хутровики цінують каракульчу за те, чого в неї немає: тугих завитків. Шкурка ягняти, яке ще не встигло народитися, вкрита коротким блискучим волосом, що лягає пласкими хвилями. Світло ковзає по ньому, як по муаровій тканині.

Порода

Каракульча — продукт каракульської вівці, давньої курдючної породи з пустель Середньої Азії. Назва походить від міста Каракуль у Бухарській області Узбекистану; за археологічними даними, таких овець там розводять тисячоліттями. Вівці витривалі, переносять посуху завдяки запасам жиру в курдюку й дають молоко, м’ясо, грубу вовну та знамениті шкурки ягнят.

На початку XX століття німецькі колоністи завезли каракульських овець до Південно-Західної Африки. Нині Намібія — один із найбільших виробників; її шкурки продають під маркою swakara.

Каракуль, смушок, каракульча

Хутро	Звідки	Волосяний покрив
Смушок	новонароджені ягнята смушкових порід	завитки різної форми
Каракуль	новонароджені каракульські ягнята до 3 днів	тугі блискучі завитки
Каракульча	ненароджені або передчасно народжені ягнята	пласкі хвилі, муаровий малюнок

Як і каракуль, каракульча буває чорна, сіра, коричнева та інших кольорів. Найпоширеніша чорна: темне забарвлення в цієї породи домінантне.

Обробка і вироби

Тонкі й легкі шкурки підходять для вишуканого одягу. З каракульчі шиють легкі пальта, жакети, шапки, комірці; її використовували й у високій моді.

Етичний бік

Природних викиднів замало, тому значну частину каракульчі отримують, забиваючи маток наприкінці вагітності. Зазвичай для цього обирають старших овець, що вже не раз ягнилися. Ця практика викликає критику зоозахисників.

Наукова класифікація смушків

Систему оцінки каракульських шкурок за типом завитка, блиском і густотою волосу розробив зоотехнік Михайло Іванов, відомий роботою в Асканії-Новій. Його класифікація стала основою племінної роботи з каракульськими вівцями в Радянському Союзі.

Запитання

Чим каракульча відрізняється від каракуля?

Каракуль — шкурка новонародженого ягняти віком до трьох днів із тугими блискучими завитками. Каракульча — шкурка ягняти, яке ще не народилося або народилося передчасно: завитків вона не має, волос лежить пласко хвилями. Через це каракульча тонша й легша.

Чи можна отримати каракульчу без забою овець?

Частина шкурок надходить від природних викиднів, але цього обсягу замало для ринку. Тому тварин, що вже не раз ягнилися, забивають наприкінці вагітності. Через це зоозахисники засуджують виробництво каракульчі.

Див. також

• Замша Справжню замшу дублять жирами, найчастіше ворванню — жиром морських тварин і риб.
• Камзол З’явився у Франції в середині XVII століття як частина нового чоловічого костюма.
• Розділ «Одяг, текстиль» Тканини, волокна, елементи одягу та текстильне виробництво.

Джерела

1. Karakul sheep — Wikipedia (англійська)
2. Смушок — Вікіпедія (українська)
3. Іванов Михайло Федорович (зоотехнік) — Вікіпедія (українська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.