ДЕФЕКТОСКОПІЯ
Дефектоскопія
Дефектоскопія (від латинського defectus — «вада» і грецького σκοπέω — «спостерігаю») — сукупність фізичних методів неруйнівного контролю, що дають змогу виявити в матеріалах і виробах приховані дефекти, визначити їхнє місце й розмір, не пошкоджуючи самого виробу.
Коротко
- Основні методи — візуально-оптичний, акустичний (ультразвуковий), магнітний, вихрострумовий, капілярний, радіаційний (рентгенівський і гамма).
- Шукають тріщини, раковини, пори, розшарування, непровари у зварних швах, корозію.
- Без дефектоскопії неможливий контроль рейок, трубопроводів, літаків, мостів, котлів, атомних реакторів.
- Прилади для такого контролю називають дефектоскопами.
Тріщина в осі вагона чи в лопатці турбіни може бути тоншою за волосину і розвиватися роками непомітно для ока. Дефектоскопія потрібна для того, щоб знайти її раніше, ніж деталь зламається, і при цьому не розрізати й не зіпсувати саму деталь.
Методи
Методи розрізняють за фізичним явищем, яке використовують для контролю.
| Метод | Принцип | Що виявляє |
|---|---|---|
| візуально-оптичний | огляд оком, у лупу, мікроскоп чи ендоскоп | поверхневі тріщини, корозію, сліди зношування |
| ультразвуковий (акустичний) | відбиття й розсіювання пружних хвиль на дефектах | внутрішні тріщини, раковини, розшарування |
| магнітний (магнітопорошковий) | поля розсіювання над дефектом у намагніченій сталі | тріщини на поверхні й під нею |
| вихрострумовий (електроіндуктивний) | зміна вихрових струмів, наведених котушкою | дефекти в провідних матеріалах, товщину покриттів |
| капілярний | проникна фарба затікає в тріщину й проявляється | дрібні поверхневі тріщини будь-яких матеріалів |
| радіаційний | просвічування рентгенівським чи гамма-випромінюванням | пори, шлакові включення, непровари |
| тепловий (інфрачервоний) | нерівномірний нагрів поверхні над дефектами | розшарування, порушення ізоляції |
Візуальним оглядом з лупою вдається помітити поверхневі дефекти від десятої частки міліметра, а з мікроскопом — ще дрібніші. Для внутрішніх шарів потрібні фізичні методи.
Як вибирають метод
Вибір залежить від матеріалу, форми виробу й типу шуканих дефектів. Магнітні методи придатні лише для феромагнітних сталей, вихрострумові — для металів, капілярні — лише для поверхневих тріщин. Радіаційні дають наочне зображення, але потребують захисту персоналу. Тому на практиці методи поєднують.
Застосування
- залізниця — вагони-дефектоскопи й ручні прилади перевіряють рейки, колеса, осі;
- трубопроводи й резервуари — контроль зварних швів під час будівництва та внутрішньотрубні дефектоскопи, які рухаються всередині газо- й нафтопроводів;
- авіація — регулярні перевірки обшивки, лонжеронів і двигунів;
- енергетика — котли, турбіни, обладнання атомних станцій;
- будівництво — мости, металеві й залізобетонні конструкції.
В Україні дослідження в цій галузі ведуть, зокрема, Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона та Фізико-механічний інститут імені Г. В. Карпенка НАН України, а неруйнівний контроль є обов’язковою частиною експлуатації трубопроводів, залізниць і енергетичних об’єктів.
Запитання
Чим неруйнівний контроль відрізняється від руйнівного?
Під час руйнівних випробувань зразок розривають, ламають чи розрізають, тож перевірити можна лише частину партії. Неруйнівний контроль, тобто дефектоскопія, дозволяє перевірити кожну деталь, яка потім іде в роботу, — наприклад, кожен зварний шов газопроводу чи кожну рейку на коліях.
Який метод дефектоскопії найпоширеніший?
Для металевих конструкцій — ультразвуковий: прилади портативні, безпечні для людини й знаходять дефекти на глибині до кількох метрів. Для зварних швів відповідальних споруд його часто поєднують з рентгенографією, а для поверхневих тріщин — з магнітопорошковим чи капілярним методом.
Див. також
- Зварювання Відомо близько 70 способів зварювання; їх поділяють за станом матеріалу в зоні з’єднання та видом енергії.
- Мартенівська піч Висока температура досягається завдяки регенераторам — камерам із вогнетривкою цеглою, які нагріваються відхідними газами й віддають тепло повітрю та паливу.
- Лінія електропередачі Бувають повітряні (проводи на опорах) і кабельні (ізольовані кабелі в землі, під водою, у тунелях).
- Розділ «Технології» Виробничі процеси, способи обробки й технологічні терміни.
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- БЛАНШУВАННЯ Бланшування (від франц. blanchir — білити, обдавати окропом), або ошпарювання, — короткочасна обробка харчових продуктів окропом чи парою з наступним швидким охолодженням; у шкіряному виробництві так також називають стругання шкури з бахтармяного (нижнього) боку.
- ЕЛЕКТРОННО ПРОМЕНЕВА ТЕХНОЛОГІЯ Електронно-променева технологія — сукупність процесів обробки матеріалів пучком прискорених електронів у вакуумі: зварювання, плавлення й рафінування металів, випаровування й нанесення покриттів, термічна та розмірна обробка, літографія.
- КОНВЕРТОРНЕ ВИРОБНИЦТВО Конверторне, або конвертерне, виробництво — спосіб виплавки сталі з рідкого чавуну продуванням його повітрям чи технічно чистим киснем у конверторі, без підведення стороннього палива: тепло дає саме окиснення домішок.
- ЛИВАРНЕ ВИРОБНИЦТВО Ливарне виробництво, або лиття, — галузь машинобудування й технологічний процес виготовлення заготовок і деталей (виливків) заливанням розплавленого металу чи іншого матеріалу в порожнину форми, яка відтворює обриси майбутнього виробу.