Гіподерматози

Коротко

• Збудники — личинки оводів Hypoderma bovis і Hypoderma lineatum; у північного оленя — Hypoderma tarandi.
• Дорослі оводи не живляться і живуть лише кілька днів, уся шкода — від личинок.
• Наслідки: зниження надоїв і приростів, зіпсовані шкури, вибракувані ділянки туш.
• У низці країн Європи гіподерматоз ліквідовано програмами системних обробок.

Навесні в стаді худоби можна намацати на спинах тварин горбки завбільшки з горіх, кожен з маленьким отвором посередині. Це жовна — капсули, в яких дозрівають личинки підшкірного овода. Хвороба, що за ними стоїть, називається гіподерматозом.

Збудники

Підшкірні оводи роду Hypoderma — великі волохаті мухи, схожі на джмелів. Ротові органи в дорослих недорозвинені, тому вони не живляться й живуть лише кілька днів. Ареал охоплює помірні широти Північної півкулі. Для великої рогатої худоби важливі два види:

• Hypoderma bovis — звичайний підшкірний овод;
• Hypoderma lineatum — південний підшкірний овод.

На північних оленях паразитує окремий вид, Hypoderma tarandi. Личинок цих оводів зрідка знаходили також у коней, овець, кіз і людей.

Цикл розвитку

1. Літом самка приклеює яйця до волосся на ногах і нижній частині тіла тварини.
2. За кілька днів вилуплюються личинки першої стадії й пробуравлюють шкіру.
3. Кілька місяців личинки мігрують тканинами: H. bovis — уздовж нервів до спинномозкового каналу, H. lineatum — до стінки стравоходу.
4. Узимку й навесні вони переходять під шкіру спини, утворюють жовна й двічі линяють, проробивши отвір для дихання.
5. Дозріла личинка випадає на землю, заляльковується, і за кілька тижнів з лялечки виходить дорослий овод.

Шкода

Мігруючі личинки ушкоджують тканини, у місцях скупчення м’ясо доводиться вирізати. Тварини гірше набирають вагу, знижуються надої. Отвори жовен роблять шкуру майже непридатною для якісної шкіри. Якщо личинку роздушити під шкірою, можливі нагноєння й алергічні реакції аж до анафілактичного шоку.

Діагностика і боротьба

Найпростіше виявляють хворобу навесні, пальпуючи спину тварин. Лабораторно застосовують імунологічні тести, що дають змогу знайти зараження ще на стадії міграції.

Боротьба ґрунтується на обробках худоби препаратами системної дії, зокрема макроциклічними лактонами на кшталт івермектину. Важливий час: лікувати пізно, коли личинки вже в спинномозковому каналі чи стравоході, небезпечно, бо їхня загибель там спричиняє важкі ускладнення.

Системні загальнодержавні програми дали результат. Від 1960-х років гіподерматоз ліквідовано в Данії та Західній Німеччині, 1990 року — у Великій Британії. У багатьох інших країнах хвороба зберігається, хоча трапляється значно рідше, ніж колись.

Запитання

Чи небезпечні підшкірні оводи для людини?

Людина — випадковий хазяїн, але такі випадки описано, найчастіше в сільських районах. Личинка може блукати під шкірою, зрідка потрапляє в око чи інші органи. Лікує такі ураження лікар, а не ветеринар.

Чому худоба тікає від оводів?

Самки підшкірних оводів відкладають яйця на волосся ніг і нижньої частини тіла. Поява овода лякає тварин: вони здіймають хвости й біжать, через що випас стає неспокійним і знижуються надої.

Див. також

• Естроз Збудник — овечий овід завбільшки з бджолу; доросла муха не живиться й живе лише 2–4 тижні.
• Епізоотія Тваринний відповідник епідемії серед людей.
• Ветеринарія Охоплює діагностику, лікування й профілактику хвороб свійських, диких і лабораторних тварин.
• Розділ «Ветеринарія» Хвороби тварин, їхні збудники, профілактика й ветеринарна санітарія.

Джерела

1. Warble fly — Wikipedia (англійська)
2. Hypodermyasis — Wikipedia (англійська)
3. Перелік паразитарних хвороб людини — Вікіпедія (українська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.